Вплив дистанційного навчання школярів 1-11 класів під час пандемії Сovid-19 на їх психоемоційний стан

Анотація

Введення дистанційної навчання (ДН) стало викликом для всіх учасників освітнього процесу та вплинуло на життєдіяльності та самопочутті дітей. Метою дослідження було вивчення впливу різних форм ДН на показники тривожності та депресії (Т&Д) у дітей шкільного віку.
Було проведене он-лайн опитування 760 з використанням RCADS. Усі респонденти підписали інформовану згоду. Для статистичного аналізу використовували ANOVA (STATISTICA 8.0). Моделі були скориговані відповідно віку та статі респондентів.
Більше 20% батьків повідомили високий психологічний стрес під час ДН. Адаптація протікала легше і швидше у респондентів, які змогли організувати віртуальне спілкування та отримали підтримку від викладачів. Патологічне підвищення рівня Т&Д виявлено у 14,4±1,3% респондентів. Дівчаток із клінічними проявами Т&Д було в 2,8 рази більше, ніж хлопців (р<0,001). Формати ДН "Всеукраїнської онлайн-школи" та індивідуальне навчання не суттєво вплинули на рівень Т&Д (p>0,5). Зниження показників Т&Д було виявлено при онлайн уроках вчителя з класом (p <0,001). Шанси підвищення рівня Т&Д у дітей шкільного віку зростають у 1,8 рази при використанні неінтерактивних форм навчання (OR=1,78; ДІ 1,17-2,69; р<0,01).
Отже, онлайн-уроки та підтримка вчителів допомагають зменшити негативний вплив на психоемоційний стан учнів й це необхідно враховувати при плануванні та організації ДН у закладах загальної середньої освіти.