ДОСЛІДЖЕННЯ КРИЗ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ З ПОЗИЦІЇ СУБ'ЄКТНО-ВЧИНКОВОГО ПІДХОДУ

Анотація

У статті відображено результати емпіричного дослідження особливостей тривожності та життєвих завдань особи- стості під час проживання криз професійного становлення. Вибірка досліджуваних склала 80 осіб віком 17–35 років, яка була поділена на дві групи: група 1 включала 34 особи, які отримують першу вищу освіту (студенти 1-3-го курсу), група 2–46 осіб у процесі зміни своєї професійної діяльності, які працюють за новою спеціальністтю. Для дослідження рівню особистісної та ситуативної тривожності було використано тест дослідження рівня тривожності Спілбергера-Ханіна. Для досліджен- ня характеристик життєвих завдань була застосована методика "Життєві завдання особистості" (розробка колективу лабораторії соціальної психології особистості ІСПП НАПН України під керівництвом Т. М. Титаренко). Було виявлено дос- товірну різницю за критерієм Rs на рівні р ≤ 0,05 між групами обстежуваних за шкалою "Операційні характеристики жит- тєвих завдань". Виявлено пряму кореляцію ступеню мотиваційних спрямувань та рівня особистісної тривожності у групі працюючих (на рівні р<0,01). Визначено обернену кореляцію в обох групах між ставленням до майбутнього та особистісною тривожністю(на рівні р<0,01). Операційні характеристики життєвих завдань обернено пропорційні до рівня тривожності в обох групах. Результати дослідження дають змогу стверджувати, що більша суб'єктність особистості усвідомлення своїх життєвих завдань, відчуття стійкості, цілісності життя, використання стратегій гнучкості та активності спри- яє успішному подоланню тривоги під час професійних криз.