Суспільне ставлення до освітніх реформ: дослідження проблеми відкритості суджень (open-mindedness)

Анотація

У статті розглянуто проблему суперечливого ставлення громадськості до освітніх реформ у зв’язку із феноменом відкритості суджень (open-mindedness). На основі огляду тематичних досліджень виокремлено два великих напрями концептуалізації відкритості суджень. Перший напрям вивчає відкритість суджень у контексті міжособистісної взаємодії – як відсутність упереджень по відношенню до представників груп, які інтерпретуються як «інші», готовність толерувати «інакшість» та продуктивно взаємодіяти з іншими людьми в умовах конфлікту думок та позицій. У другому напрямі відкритість суджень розглядається передусім як когнітивна налаштованість на сприймання нових ідей, толерування розмаїття думок та готовність мислити поза встановленими межами («out of box»). На вибірці з 230 респондентів досліджено зв’язок когнітивного (догматизм) та особистісного (відкритість новому досвіду) аспектів відкритості суджень із суб’єктивним ставленням до освітніх реформ. Показано, що догматизм більше пов’язаний з категоричністю суджень щодо освітніх реформ. Більш догматичні респоденти схиляються до негативних оцінок реформ, менш догматичні скоріше не мають усталених оціночних суджень. Відкритість новому досвіду визначає скоріше модальність оцінок освітніх реформ. більш «відкриті» респонденти схильні в цілому позитивніше оцінювати зміни, що відбуваються внаслідок реформ, ніж менш «відкриті», яким притаманний певний песимізм. З’ясовано, що догматизм і відкритість новому досвіду по-різному проявляють себе у ставленні до освітніх реформ серед професіоналів, зайнятих в освітній сфері, і професійно не пов’язаних з освітою респондентів.