ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ ТА СУБ'ЄКТИВНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19

Анотація

Актуальність теми пов'язана з психологічними наслідками пандемії COVID-19. Метою було дослідження суб'єктивного благополуччя на початку пандемії і запровадження карантинних заходів, та їхнього зв'язку з активністю у соціальних ме- режах. Використовувалися шкала позитивного та негативного афекту (Watson, Clark & Tellegen, 1988), шкала задоволенос- ті життям (SWLS) (Diener, Emmnos, Larsen, & Griffin, 1985), шкала загальної самоефективності (Schwarzer & Jerusalem, 1995), авторська анкета сприймання пандемії та уявлень про неї. Було визначено, що з суб'єктивним благополуччям під час пан- демії пов'язані використання соціальних мереж, задоволеність життям, оцінка загрози для здоров'я та економічних наслід- ків, способи проведення вільного часу та рівень загальної самоефективності. Було здійснено якісний аналіз та визначено, що станом на початок епідемії в Україні у досліджуваних превалюють негативні прогнози наслідків епідемії та карантину. У лонгітюдній частині дослідження протягом місяця було виявлено зменшення рівня тривоги стосовно здоров'я, респон- денти оцінювали загрозу своєму здоров'ю та економічні наслідки як менш серйозні, ніж на початку. Таким чином, загалом негативний афект у короткотривалій перспективі зменшився, особливо зменшились рівні страху та тривоги, проте рі- вень позитивного афекту не змінився.