Connection between Personal Values and Music Preferences

Антон Курапов; Михайло Кандикін

doi:10.17721/BSP.2020.2(12).9

Автор(и)

Антон Курапов Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-1286-9788
Михайло Кандикін Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-3408-6346

DOI:

https://doi.org/10.17721/BSP.2020.2(12).9

Ключові слова:

особистісні цінності, музичні вподобання, психологія музики, слухання музики

Анотація

Представлено основні зв’язки між музичними вподобаннями й особистісними цінностями. Виявлено, що особистісні цінності відіграють важливу роль у музичних уподобаннях людей, адже більшою мірою вони є визначальними для формування преференцій. Згідно з отриманими результатами музичні вподобання можуть визначатися особистісними цінностями, зокрема це стосується консерватизму та відкритості. Музику можна розподілити на чотири виміри: комплексна (джаз і класична); бунтівна та напружена (панк-рок, рок і альтернативні течії); звичайна оптимістична (поп-музика, кантрі та саундтреки); ритмічна (фанк, електроніка, хіп-хоп і соул). Крім того, уподобання можуть визначатися соціально-демографічними характеристиками, такими як вік і стать. Зокрема, молоді люди віддають перевагу музиці через те, що однолітки слухають і насолоджуються нею в соціальних місцях, таких як бари, ресторани та музичні фестивалі; люди середнього віку більшою мірою орієнтуються на індивідуальні вподобання; люди похилого віку мають менше музичних уподобань, але деякі не можуть нічого робити без прослуховування музики як фону. Чоловіки зазвичай зосереджуються на певних жанрах, наприклад "важкому металі" або року, які пов’язані з когнітивним прослуховуванням і демонструють негативно-консервативний характер музики, тоді як жінки віддають перевагу поп-музиці більше, ніж чоловіки. У статті розкрито основні результати дослідження різних аспектів взаємозв’язку між особистісними цінностями та музичними вподобаннями. Раніше таких досліджень на україномовних вибірках не проводили.

Посилання

Ben, B. (2019) Explosion of new Ukrainian music after introduction of protectionist language quotas. Euromaidan press. Retrieved from: http://euromaidanpress.com/2019/10/30/explosion-of-new-ukrainian-music- after-introduction-of-protectionist-language-quotas/

Boer, D. (2009) Music makes the people come together: Social functions of music listening for young people across cultures.

Bonneville-Roussy, A., Rentfrow, P. J., Xu, M. K., & Potter, J. (2013) Music through the ages: Trends in musical engagement and preferences from adolescence through middle adulthood. Journal of personality and social psychology, 105(4), 703.

Chamorro-Premuzic, T., & Furnham, A. (2007) Personality and music: Can traits explain how people use music in everyday life? British journal of psychology, 98(2), 175-185.

Chamorro-Premuzic, T., Swami, V., Furnham, A., & Maakip, I. (2009) The big five personality traits and uses of music: A replication in Malaysia using structural equation modeling. Journal of Individual Differences, 30(1), 20-27.

Delsing, M. J., Ter Bogt, T. F., Engels, R. C., & Meeus, W. H. (2008) Adolescents' music preferences and personality characteristics. European Journal of Personality: Published for the European Association of Personality Psychology, 22(2), 109-130.

Eysenck, H. J. (1993) Creativity and personality: Suggestions for a theory. Psychological Inquiry, 4, 147-178.

Ferwerda, B., Tkalcic, M., & Schedl, M. (2017, July) Personality Traits and Music Genres: What Do People Prefer to Listen To? In Proceedings of the 25th Conference on User Modeling, Adaptation and Personalization (pp. 285-288).

Furnham, A., & Bradley, A. (1997) Music while you work: The differential distraction of background music on the cognitive test performance of introverts and extraverts. Applied Cognitive Psychology, 11, 445-455

Furnham, A., & Strbac, L. (2002) Music is as distracting as noise: The differential distraction of background music and noise on the cognitive test performance of introverts and extraverts. Ergonomics, 45, 203-217.

Furnham, A., Trew, S., & Sneade, I. (1999) The distracting effects of vocal and instrumental music on the cognitive test performance of introverts and extraverts. Personality and Individual Differences, 27, 381-392.

Gowensmith, W. N., & Bloom, L. J. (1997) The effects of heavy metal music on arousal and anger. Journal of Music Therapy, 1, 33-45.

Hallam, S., Cross, I., & Thaut, M. (Eds.). (2011) Oxford handbook of music psychology. Oxford University Press.

Henrich, J., Heine, S. J., & Norenzayan, A. (2010) We agree it's WEIRD, but is it WEIRD enough?. Behavioral and Brain Sciences, 33(2-3), 61-83.

Juslin, P. N. (2000) Cue utilization in communication of emotion in music performance: relating performance to perception. Journal of Experimental Psychology, 6, 1797-1813.

Juslin, P. N., & Laukka, P. (2003) Communication of emotions in vocal expression and music performance: Different channels, same code? Psychological Bulletin, 129, 770-814.

Juslin, P. N., Liljeström, S., Västfjäll, D., Barradas, G., & Silva, A. (2008) An experience sampling study of emotional reactions to music: listener, music, and situation. Emotion, 8(5), 668.

Juslin, P., & Zentner, M. (2002) Current trends in the study of music and e Musicae Scientiae.

Khadka, I. (2015) Software piracy: A study of causes, effects and preventive measures.

Konečni, V. J., Brown, A., & Wanic, R. A. (2008) Comparative effects of music and recalled life-events on emotional state. Psychology of Music, 36(3), 289-308.

Music Subscriber Market Shares H1 2019 https://www.midiaresearch.com/ blog/music-subscriber-market-shares-h1-2019

North, A. C., Hargreaves, D. J., & Hargreaves, J. J. (2004). Uses of music in everyday life. Music perception, 22(1), 41-77.

Rentfrow, P. J., & Gosling, S. D. (2003). The do re mi's of everyday life: The structure and personality correlates of music preferences. Journal of Personality and Social Psychology, 84(6), 1236–1256.

Saarikallio, S., & Erkkilä, J. (2007). The role of music in adolescents' mood regulation. Psychology of music, 35(1), 88-109.

Scherer, K. R., & Zentner, M. R. (2001) Emotional effects of music: Production rules.

Schwartz, S. H. (2012) An overview of the Schwartz theory of basic values. Online readings in Psychology and Culture, 2(1), 2307-0919.

Schwartz, S. H. (2017) The refined theory of basic values. In Values and behavior (pp. 51-72). Springer, Cham.

Sloboda, J. A., & O'Neil, S. A. (2001) Emotion in everyday listening to music [w:] Music and emotions: Theory and research, red. PN Juslin, JA Sloboda, New York.

Tekman, H. G. (2009) Music preferences as signs of who we are-Personality and social factors. In ESCOM 2009: 7th Triennial Conference of European Society for the Cognitive Sciences of Music. 592-595.

Tychmanowicz, A., Filipiak, S., & Sprynska, Z. (2019) Extravert individualists or introvert collectivists? Personality traits and individualism and collectivism in students in Poland and Ukraine. Current Psychology, 1- 11. https://doi.org/10.1007/s12144-019-00480-x

Vella, E. J., & Mills, G. (2017) Personality, uses of music, and music preference: The influence of openness to experience and extraversion. Psychology of Music, 45(3), 338-354.

Vuoskoski, J. K., & Eerola, T. (2012) Can sad music really make you sad? Indirect measures of affective states induced by music and autobiographical memories. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the

Arts, 6(3), 204.