Особливості трансформації Я-концепції жінки

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.17721/BPSY.2023.1(17).2

Ключові слова:

Я-концепція особистості, дихотомічна спрямованість трансформації Я-концепції особистості, конструктивна трансформація Я-концепції особистості, деструктивна трансформація Я-концепції особистості

Анотація

В с т у п . Я-концепція особистості – це явище, що містить уявлення людини про саму себе та її власну оцінку цих уявлень. Представники різних напрямів у психології наголошували на тому, що позитивна Я-концепція особистості є умовою благополуччя та повноцінного функціонування особистості, яка повною мірою усвідомлює своє Я, знає та вміє використовувати свої переваги та недоліки, прагне реалізувати свій потенціал (К. Роджерс, Р. Бернс, Дж. Незлек, Р. Плеско тощо).

Першим розділення спрямованості Я-концепції на позитивну та негативну запропонував Р. Бернс. Зважаючи на те, що дихотомічний вплив на Я-концепцію особистості здійснюється постійно і проявляється у різних життєвих ситуаціях, актуальності набувають позитивні трансформації Я-концепції, які відбуваються під дією різних факторів, зокрема їх провокують особистісні риси – доброзичливість, сумлінність, невротизм тощо (Дж. Кемпбел, І. Токунага, Т. Хорючі тощо).

Мета статті полягає у з'ясуванні особливостей конструктивних і деструктивних трансформації Я-концепції жінок.

М е т о д и . Для дослідження особливостей трансформації Я-концепції особистості було застосовано такі методики: Самоактуалізаційний тест САМОАЛ (для дослідження ставлення особистості до себе та прагнення до самоактуалізації), 16-факторний особистісний опитувальник Р. Кеттела (16РF) (для дослідження особистісних характеристик), шкала толерантності до невизначеності С. Баднера (для дослідження ставлення до себе та до змін), Я-структурний тест Г. Аммона (для з'ясування центральних структур Я); проєктивна методика "Ідеальна Я" (для дослідження когнітивного компонента Я-концепції); проєктивна методика "Куб у пустелі" (для дослідження рівня комфорту в актуальних життєвих умовах та особливостей соціальної спрямованості особистості).

Р е з у л ь т а т и . Виявлено, що позитивні зміни Я-концепції відбуваються, якщо особистість характеризується: сміливістю, експресивністю, довірливістю, домінантністю, спокоєм, конструктивним нарцисизмом, конструктивною агресією, конструктивним зовнішнім відмежуванням Я, емоційною стабільністю, прямолінійністю, розслабленістю, прагненням до творчості, гнучкістю у спілкуванні, толерантністю до невизначеності, прагненням до гармонійного буття та здорових стосунків, автономністю, конструктивною сексуальністю, конструктивною тривогою, задоволеністю досвідом роботи за спеціальністю.

Водночас доведено, що негативні зміни Я-концепції відбуваються, якщо особистість характеризується емоційною стабільністю, практичністю, прямолінійністю, тривожністю, радикалізмом, інтолерантністю до невизначеності, дезорієнтацією у часі, контактністю, автономністю, дефіцитарною агресією, деструктивною тривогою, конструктивним нарцисизмом, дефіцитарним нарцисизмом, конструктивним внутрішнім відмежуванням Я, товариськістю, сміливістю, прагненням до гармонійного буття та позитивних стосунків із навколишніми, деструктивним нарцисизмом, конструктивним зовнішнім відмежуванням Я, дефіцитарним зовнішнім відмежуванням Я.

В и с н о в к и . Під час дослідження особливостей трансформації Я-концепції жінок віком від 26 до 40 років було визначено, що трансформація Я-концепції відбувається у двох напрямах: конструктивному і деструктивному. Доведено, що саме суб'єктивна оцінка особистісної реалізованості є індикатором конструктивної або деструктивної трансформації Я-концепції: особистість зі сформованою позитивною Я-концепцією впевнена в тому, що вона є реалізованою у житті; особистість із негативною Я-концепцією демонструє те, що вона є нереалізованою та має серйозні труднощі із самореалізацією. Наведено психологічні особливості особистості, які характеризують наявність конструктивної або деструктивної трансформації Я-концепції особистості.

Посилання

Фурман, О. (2018). Я-концепція як предмет багатоаспектного теоретизування. Психологія і суспільство, (1–2), 38–67. https://doi.org/10.35774/pis2018.01.038

Bigler, M., Neimeyer, G. J., & Brown, E. (2001). The divided self revisited: Effects of self-concept clarity and self-concept differentiation on psychological adjustment. Journal of Social and Clinical Psychology, 20(3), 396–415. https://doi.org/10.1521/jscp.20.3.396.22302

Burns, R. B. (1992). Self-concept development and education. Cassell.

Campbell, J. D., Trapnell, P. D., Heine, S. J., Katz, I. M., Lavallee, L. F., & Lehman, D. R. (1996). Self-concept clarity: Measurement, personality correlates, and cultural boundaries. Journal of personality and social psychology, 70(1), 141. https://doi.org/10.1037/0022-3514.70.1.141

Campbell, L., Lackenbauer, S. D., & Muise, A. (2006). When is being known or adored by romantic partners most beneficial? Self-perceptions, relationship length, and responses to partner's verifying and enhancing appraisals. Personality and Social Psychology Bulletin, 32(10), 1283–1294. https://doi.org/10.1177/0146167206290383

Nezlek, J. B., & Plesko, R. M. (2001). Day-to-day relationships among self- concept clarity, self-esteem, daily events, and mood. Personality and social psychology bulletin, 27(2), 201–211. https://doi.org/10.1177/0146167201272006 Rogers, C. R. (1995). On becoming a person: A therapist's view of psychotherapy. Houghton Mifflin Harcourt.

Suszek, H., Fronczyk, K., Kopera, M., & Maliszewski, N. (2018). Implicit and explicit self-concept clarity and psychological adjustment. Personality and individual differences, 123, 253–256. https://doi.org/10.1016/j.paid.2017.11.038

Tokunaga, Y., & Нoriuchi, T. (2012). Development of a Japanese version of the Self-Concept Clarity (SCC) Scale. Japanese Journal of Personality, 20(3). https://doi.org/10.2132/personality.20.193

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-14

Як цитувати

Данилюк, І., & Клімаш, Т. (2023). Особливості трансформації Я-концепції жінки. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія, 1(17), 12–21. https://doi.org/10.17721/BPSY.2023.1(17).2

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають