Життєстійкість студентів з інвалідністю та без інвалідності в умовах війни

Анотація

Вступ. Формування життєстійкості у студентів з інвалідністю та без інвалідності в умовах війни є дуже актуальним у зв'язку з тим, що в умовах війни студенти стикаються із випробуваннями, які їм треба долати або адаптуватися до них, адаптуватись до жорстких умов життя, зберігаючи при цьому психічне та фізичне здоров'я за рахунок наявних ресурсів, яких у часи кризи не вистачає.
Метою дослідження є теоретично та емпірично дослідити особливості життєстійкості студентів з та без інвалідності в умовах війни.
Методи. Було проведено емпіричне дослідження життєстійкості студентів з інвалідністю та без інвалідності з використанням тесту життєстійкості, який є адаптацію опитувальника Hardiness Survey, розробленого американським психологом Сальваторе Мадді. Вибірку становили відповіді 60 студентів Відкритого міжнародного університету розвитку людини "УКРАЇНА".
За результатами дослідження розкрито, що значення показників складників життєстійкості (порівняно з нормативними показниками) у студентів з інвалідністю та без інвалідності в межах норми і мають середній рівень.
Також 50 % студентів з інвалідністю мають низький рівень життєстійкості порівняно зі студентами без інвалідності, які мають 36,4 %. У студентів без інвалідності переважає середній рівень життєстійкості, що становить 40,9 %.
Висновки. Виявлено, що війна в Україні впливає на зниження показника життєстійкості. Студенти не відчувають безпеку, повітряні тривоги суттєво впливають на навчальний процес, який або зупиняється або продовжується в умовах тривожного стану. Тому студенти не можуть контролювати свої вчинки та не вірять в свої сили. Аргументовано, що студентам з інвалідністю все ж таки важче долати стресові умови та адаптуватися до навколишніх подій, адже люди з інвалідністю весь час перебувають у стані боротьби, їм весь час потрібно адаптуватися до тих чи інших умов та долати життєві труднощі. З'ясовано, що на студентів без інвалідності впливає підвищена відповідальність за близьких і те, що деяким студентам довелось піти працювати та підтримувати родину, також студенти чоловічої статі належать до категорії можливих мобілізованих, що є тригером до заниження цих показників. Проте за показниками життєстійкості та її складників студенти з інвалідністю майже не відрізняються від студентів без інвалідності.
Водночас зазначено, що для зниження напруження, стресу та виснаження студентської молоді в умовах війни необхідно посилити психологічну підтримку, яка має бути реалізована в закладі вищої освіти для створення безпечних, комфортних умов навчання. Психологічне та фізичне здоров'я студентів є значним чинником успішної самореалізації.