Особистісне "Я" у контексті молитви

Денис Предко

doi:10.17721/BPSY.2023.1(17).9

Автор(и)

Денис Предко Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0001-7760-6957

DOI:

https://doi.org/10.17721/BPSY.2023.1(17).9

Ключові слова:

молитва, діалог, відносини , центрування свідомості, емоція, емпатія, релігійна віра, молитовний досвід, психотерапевтичний ефект, особистісне "Я"

Анотація

Вступ. Значення молитви неможливо переоцінити, а надто - у складних життєвих обставинах. Аналіз здійснено, виходячи із тези, що молитва - це не лише діалог у контексті стосунків "людина - Бог", а й своєрідний психічний стан, який характеризується емпатійністю та синергізмом як суто людського, так і божественного. Основні смислові нюанси молитви - звернення, відгук, вникнення, з одного боку, формують діалог як можливість прийняття існування Бога в суб'єктному просторі "Я - Ти", а з іншого - сприяють трансцендуванню, самоконструюванню особистості. У такому молитовному процесі здійснюється сприйняття "Я" як "Іншого", а "Іншого" як "Я". Мета дослідження - з'ясувати відношення Я - Інший у контексті молитви, її психологічні та релігійні можливості, які розкривають її функціональні аспекти.
Методи. Використано методи аналізу, порівняння, синтезу, узагальнення та систематизації.
Результати. Доведено, що молитва, відкриваючи перспективи подолання екзистенційних проблем, по-перше, задовольняє духовні запити людини через діалог із Божеством; по-друге, формує почуттєвість до Іншого; по-третє, виконує функцію центруван¬ня свідомості, завдяки чому концентрувальна індивідуальність перетворюється на максимально цілісну особистість. Наголошено на функціональній спорідненості релігійної віри та молитви, їхньої ролі в конструюванні молитовного досвіду як своєрідної емпатійної життєвої стратегії, як релігійно-духовного простору співбуття "Я" та "Іншого". Розкрито, що молитовний досвід слугує основою життєздатності, життєствердження людини та містить значний психотерапевтичний потенціал, оскільки його носій націлений на дієво-практичне подолання кінцевості людського існування у прагненні до вічного, абсолютного буття.
Висновки. Виявлено, що молитва як діалог мотивує активізацію сутнісних сил людини, збагачуючи її досвідченість, особис- тісне зростання та оптимізує духовну самотрансценденцію. Цей феномен інтенційно вміщує у собі Іншого, засвідчує співучасність та співпричетність з ним. Його інтенсивність залежить від емоційно-чуттєвої палітри, яка не лише підсилює діалог, а конструює "Я". Отже, молитва не лише "фокусує" свідомість, а й виступає могутнім засобом її центрування. Саме ця здатність молитви, умож-ливлюючи процес єднання людського та Божественного, сприяє формуванню гармонійної, цілісної особистості. Обґрунтовано, що найяскравіше сутність молитви розкривається у молитві-емпатії, коли долаються межі "Я" та проблеми, почування "Іншого" знахо-дять відгук в "Я", власне, відбувається своєрідне особистісне перетікання. Молитва, вміщуючи в собі значний психотерапевтичний потенціал, допомагає подолати складні життєві ситуації та сприяє покращенню психічного здоров'я, а в періоди життєвих криз за-безпечує моральне виживання і ствердження людини.

Посилання

Bastiaansen, J. A., Thioux, M., & Keysers, C. (2009). Evidence for mirror systems in emotions. PhiOsophcal Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences, 364(1528), 2391-2404. https://doi.org/10.1098/rstb.2009.0058

Blanton, P. G. (2010). The Other Mindful Practice: Centering Prayer & Psychotherapy. Pastoral Psychology, 60(1), 133-147. https://doi.org/10.1007/s11089-010-0292-9

Boelens, P. A., Reeves, R. R., Replogle, W. H., & Koenig, H. G. (2012). The effect of prayer on depression and anxiety: maintenance of positive influence one year after prayer intervention. International journal of psychiatry in medicine, 43(1), 85-98. https://doi.org/10.2190/PM.43.1.f

Bradshaw, M., & Kent, B. V. (2018). Prayer, Attachment to God, and Changes in Psychological Well-Being in Later Life. Journal of aging and health, 30(5), 667-691. https://doi.org/10.1177/0898264316688116

Chen, Y., & VanderWeele, T. J. (2018). Associations of Religious Upbringing With Subsequent Health and Well-Being From Adolescence to Young Adulthood: An Outcome-Wide Analysis. American Journal of Epidemiology. https://doi.org/10.1093/aje/kwy142

Dostoyevsky, F. (2016). The brothers karamazov. Aegitas.

Eilami, O., Moslemirad, M., Naimi, E., Babuei, A., & Rezaei, K. (2018). The Effect of Religious Psychotherapy Emphasizing the Importance of Prayers on Mental Health and Pain in Cancer Patients. Journal of Religion and Health. https://doi.org/10.1007/s10943-018-0696-x

Fabbri-Destro, M., & Rizzolatti, G. (2008). Mirror neurons and mirror systems in monkeys and humans. Physiology, 23(3), 171-179. https://doi.org/10.1152/physiol.00004.2008

Ferrari, P. F. & Rizzolatti, G. (2014). Mirror neuron research: the past and the future. Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci., 369(1644). https://doi.org/10.1098/rstb.2013.0169

Ferrari, P. F., & Coudé, G. (2018). Mirror neurons, embodied emotions, and empathy. In K. Z. Meyza & E. Knapska (Eds.). Neuronal correlates of empathy (pp. 67-77). Academic Press.

Geertz, A. W. (2008). Comparing Prayer: On Science, Universals, and the Human Condition. In I. W. Braun, & R. T. McCuthcheon (Eds.). Introducing Religion: Essays in Honor of Jonathan Z. Smith (pp. 113-139). Equinox Publishing.

Greenway, T. S. (2020). A review of theories accounting for the relationship between intercessory prayer and prosocial behavior: Current research and future directions. Psychology of Religion and Spirituality, 12(1), 66-76. https://doi.org/10.1037/rel0000209

Gubi, P. M. (2009). A qualitative exploration into how the use of prayer in counselling and psychotherapy might be ethically problematic. Counselling and Psychotherapy Research, 9(2), 115-121. https://doi.org/10.1080/14733140802685312

Guilherme, A. (2012). God as Thou and Prayer as Dialogue: Martin Buber's Tools for Reconciliation. Sophia, 51 (3), 365-378. https://doi.org/ 10.1007/s11841-011-0282-0

Heiler, F. (1919). Das Gebet: eine religionsgeschichtliche und religionspsychologische Untersuchung. Reinhardt.

Jankowski, P. J., & Sandage, S. J. (2011). Meditative prayer, hope, adult attachment, and forgiveness: A proposed model. Psychology of Religion and Spirituality, 3(2), 115-131. https://doi.org/10.1037/a0021601

Johnson, K. A. (2018). Prayer: A Helpful Aid in Recovery from Depression. Journal of Religion and Health, 57(6), 2290-2300. https://doi.org/10.1007/s10943-018-0564-8

Knabb, J. J. (2010). Centering Prayer as an Alternative to Mindfulness-Based Cognitive Therapy for Depression Relapse Prevention. Journal of Religion and Health, 51(3), 908-924. https://doi.org/10.1007/s10943-010-9404-1

Larrivee, D., & Echarte, L. (2017). Contemplative Meditation and Neuroscience: Prospects for Mental Health. Journal of Religion and Health, 57(3), 960-978. https://doi.org/10.1007/s10943-017-0475-0

Loj, A. (1996) Purpose and goal: ideals and values. Philosophical- anthropological chytannja, 1, 30-36 [in Ukrainian].

Magaletta, P. R., & Brawer, P. A. (1998). Prayer in Psychotherapy: A Model for its use, Ethical Considerations, and Guidelines for Practice. Journal of Psychology and Theology, 26(4), 322-330. https://doi.org/10.1177/009164719802600402

Meijer-van Abbema, M., & Koole, S. L. (2017). After God's image: prayer leads people with positive God beliefs to read less hostility in others' eyes. Religion, Brain & Behavior, 7(3), 206-222. https://doi.org/10.1080/2153599X.2016.1236033

Moreman, C. M., & Kerr, J. (2020). Fear of death unaffected by intensity or type of afterlife belief in a Jewish population. Death Studies, 1-9. https://doi.org/10.1080/07481187.2020.1728428

Murphy, J. (2008). The power of your subconscious mind. Penguin.

Nichols, S., Strohminger, N., Rai, A. and Garfield, J. (2018). Death and the Self. Cogn Sci, 42, 314-332. https://doi.org/10.1111/cogs.12590

Niebuhr, O., & Schj0dt, U. (2019, September). God as Interlocutor-Real or Imaginary? Prosodic Markers of Dialogue Speech and Expected Efficacy in Spoken Prayer. In INTERSPEECH (pp. 36-40). http://dx.doi.org/10.21437/Interspeech.

Powell, P. A., & Roberts, J. (2017). Situational determinants of cognitive, affective, and compassionate empathy in naturalistic digital interactions. Computers in Human Behavior, 68, 137-148. https://doi.Org/10.1016/j.chb.2016.11.024

Praszkier, R. (2016). Empathy, mirror neurons and SYNC. Mind & Society, 15 (1), 1-25. https://doi.org/10.1007/s11299-014-0160-x

Predko, D. Ye. (2018). Religious feelings: essence and features of manifestation. VADEKS [in Ukrainian].

Predko, O. (2020, April 22-23). Prayer as a meeting-dialogue. In The days of science of the faculty of philosophy - 2020 international scientific conference. Publishing centre "Kyiv University". http://dsphd2020.knu.ua/DSPHD2020.pdf

Puchalska-Wasyl, M. M., & Zarzycka, B. (2019). Prayer and internal dialogical activity: How do they predict well-being? Psychology of Relgion and Spirituality. Advance online publication. https://doi.org/10.1037/rel0000255

Ribot, Th. (1896). The psychology of attention. Open Court Publishing Company.

Rizzolatti, G., Fadiga, L., Gallese, V., & Fogassi, L. (1996). Premotor cortex and the recognition of motor actions. Cognitive Brain Research, 3(2), 131-141. https://doi.org/10.1016/0926-6410(95)00038-0

Sharp, S., & Carr, D. (2017). The Use of Prayer to Manage Anger: Do Characteristics of the Emotional Experience Matter? Review of Religious Research, 59(4), 557-574. https://doi.org/10.1007/s13644-017-0299-0

Tsakiridis, G. (2013). Guilt and the Science of Emotion: How Does Prayer Fit? Zygon, 48(4), 890-907. https://doi.org/10.1111/zygo.12048

Vasiliauskas, S. L., & McMinn, M. R. (2013). The effects of a prayer intervention on the process of forgiveness. Psychology of Religion and Spirituality, 5(1), 23-32. https://doi.org/10.1037/a0029324

Wach, J. (2019). Sociology of religion (Vol. 16). Routledge.

Weld, C., & Eriksen, K. (2007). Christian clients' preferences regarding prayer as a counseling intervention. Journal of Psychology and Theology, 35(4), 328-341. https://doi.org/10.1177/009164710703500405

Widmer, M. (2004). Moses, God, and the dynamics of intercessory prayer: a study of Exodus 32-34 and Numbers 13-14 (Vol. 8). Mohr Siebeck.