Використання імерсивних технологій у роботі з суїцидальністю (на прикладі технологій віртуальної реальності)

Анотація

Вступ. Обґрунтовано, що суїцидальність виступає важливим аспектом суспільного здоров'я, адже щороку самогубства забирають не лише життя окремих осіб, а і впливають на оточення, яке знало суїцидента, спричиняючи низку наслідків, щодо яких своєчасно мають бути вжиті відповідні доцільні заходи. Розкрито, що передумовами до впровадження політик і практик превенції та поственції самогубств можуть виступати природні права людини, економічні наслідки суїциду, ціннісні базиси, культуральні та релігійні традиції тощо. Ці ж аспекти, за певної їх комбінації, можуть виступати факторами формування ризику та/чи бути протективними щодо розвитку суїцидальної поведінки. Метою статті є аналіз досліджень та розроблен¬ня підходів до емпіричного вивчення використання імерсивних технологій у роботі з суїцидальністю.
Методи. Використано загальнонаукові методи теоретичного дослідження, зокрема аналіз наукової літератури, методи систематизації, синтезу та узагальнення.
Результати. Показано, що прикладом якісного поєднання міждисциплінарних досліджень та результуючих пропозицій щодо практичних інтервенцій у контексті суїцидальності є використання імерсивних технологій як у сфері ментального здоров'я та психосоціальної підтримки взагалі (наприклад, у роботі з певними коморбідними станами та симптомами), так і предметно суто до суїцидальної поведінки. Визначено, що імерсивні технології, а саме віртуальна реа¬льність, можуть сприяти певним можливостям, серед яких, наприклад: 1) створення контрольованого середовища для дослідження / формування певних копінгів та навичок емоційної та поведінкової регуляції; 2) покращення занурення і включення клієнта / пацієнта в роботу з його/її запитом; 3) більше врахування індивідуальних особливостей та потреб клієнта / пацієнта фахівцями, за рахунок збільшення варіативності організації сетингу.
Висновки. Виявлено, що найбільш ефективними в часі щодо профілактики самогубств себе показали кейси, що включали злагоджену роботу ключових соціальних акторів та стейкхолдерів, які могли як сприяти покращенню загального стану благополуччя особистості, так і враховувати актуальний стан конкретної людини та її унікальні особливості. Засвідчено, що подальші предметні дослідження та аналітика потребують урахування специфіки інфраструктури (вартість обладнання, загальні умови для забезпечення такої взаємодії, кваліфіковане навчання надавачів послуг, потенційні технічні баги та їх наслідки тощо), а також розширення дискусії щодо етичних аспектів такої роботи (безпека, конфіденційність даних, приватність осіб, ризики ескалації тенденцій до позбавлення себе життя, якість контакту з особою, що за наявності супроводжує процес таких інтервенцій тощо). Визнано, що загалом імерсивні технології натепер показують ряд переваг поряд із класичними засобами інтервенцій, тому є перспективними для подальшого вивчення та імплементації.