Патогенетичні механізми коморбідних тривожних порушень в осіб із соціальним тривожним розладом: роль дисфункційних когнітивних схем
DOI:
https://doi.org/10.17721/BPSY.2023.2(18).2Ключові слова:
соціальний тривожний розлад, соціальна ізоляція, генералізований тривожний розлад, панічні стани, ранні дисфункційні схемиАнотація
Вступ. Тривожні розлади є однією з поширених категорій проблем з психічним здоров'ям, які характеризуються стійким виснажливим відчуттям тривоги, яка здебільшого зумовлена непродуктивними очікуваннями щодо потенційних викликів чи загроз. Для людей із соціальним тривожним розладом страх перед соціальними ситуаціями може відчуватися настільки інтенсивним, що опиняється поза їхнім контролем, чим спричинює схильність до соціальної ізоляції та ускладнення процесу відновлення.
Методи. Емпіричне дослідження проводилося у період з 2018-го до 2022-го року включно серед осіб (віком 18-40 років) із соціальним тривожним розладом та з клінічно значущими ознаками супутніх тривожних розладів (зокрема, генералізованого тривожного розладу та симптомами панічних атак) згідно з критеріями DSM-5 - основна група складалася з 651 особи. Усі учасники дослідження залучені добровільно й надали усвідомлену інформовану згоду.
Результати . Особи із соціальним тривожним розладом проявляють вищий рівень клінічної тривоги та загального дистресу порівняно з контрольною групою. Також виявлені суттєві відмінності в напруженості ранніх дисфункцій- них схем порівняно з контрольною групою. Продемонстровано кореляційні зв'язки між проявами дисфункційних схем та рівнями соціальної тривоги й проявів коморбідної психопатології. Зазначено, що внесок когнітивних, емоційних та поведінкових реакцій, пов'язаних зі схемами, такими як соціальна ізоляція / відчуження, некомпетентність / очікування невдач та очікування катастрофи, може пояснити розподіл варіабельності в симптомах соціальної тривоги та коморбідної тривожної симптоматики.
Висновки. Емпіричне дослідження вказує на те, що люди, які страждають від соціального тривожного розладу, мають дисфункційні переконання, які тісно пов'язані з проявами коморбідної психопатології тривожного спектра. Урахування особливостей функціонування глибинних переконань щодо себе та соціальної взаємодії, структурованих у когнітивні схеми, може сприяти визначенню ефективного підходу до терапії та поліпшенню якості життя осіб із зазначеними симптомами. Подальші дослідження можуть бути скеровані на розширення ролі ранніх дисфункційних схем у патогенезі коморбідних станів та ролі механізмів уникнення у процесі адаптації до життєвих обставин.
Посилання
Avramchuk, O. (2021a). The role of social avoidance and distancing in susceptibility to anxiety disorders during the pandemic COVID-19. Psychosomatic Medicine and General Practice, 6(4). https://doi.org/10.31108 /1.2021.7.9.11 [in Ukrainian]
Avramchuk, O. (2021b). Social anxiety among students during COVID-19: the role of early maladaptive schemas. Psychological Journal, 7(9), 136-145. https://doi.org/10.31108/1.2021.7.9.11 [in Ukrainian]
Bandelow, B., & Michaelis, S. (2015). Epidemiology of anxiety disorders in the 21st century. Dialogues in clinical neuroscience, 17(3), 327-335. https://doi.org/10.31887/DCNS.2015.17.3/bbandelow
Calvete, E., Orue, I., & Hankin, B. L. (2013). Early maladaptive schemas and social anxiety in adolescents: the mediating role of anxious automatic thoughts. Journal of anxiety disorders, 27(3), 278-288. https://doi.org /10.1016/j.janxdis.2013.02.011;
Javaid, S. F., Hashim I., Jawad, H. M., Jawad, Stip, E., Samad, M. A., & Al Ahbabi, A. (2023). Epidemiology of anxiety disorders: global burden and sociodemographic associations. Middle East Curr Psychiatry, 30, 44. https://doi.org/10.1186/s43045-023-00315-3
Koyuncu, A., ince, E., Ertekin, E., & Tukel, R. (2019). Comorbidity in social anxiety disorder: diagnostic and therapeutic challenges. Drugs in context, 8. https://doi.org/10.7573/dic.212573
Mairet K., Boag S., & Warburton W. (2014) How important is temperament? The relationship between coping styles, early maladaptive schemas and social anxiety. International Journal of Psychology and Psychological Therapy, 14(2), 171-190.
Penney, E S., & Norton, A. R. (2022). A Novel Application of the Schema Therapy Mode Model for Social Anxiety Disorder: A Naturalistic Case Study. Clinical Case Studies, 21(1), 34-47. https://doi.org/10.1177 /15346501211027866
Spence, S.H, Zubrick, S.R, & Lawrence, D. (2018) A profile of social, separation and generalized anxiety disorders in an Australian nationally representative sample of children and adolescents: Prevalence, comorbidity and correlates. Australian, & New Zealand Journal of Psychiatry, 52(5), 446-460. https://doi.org/10.1177/0004867417741981
Spitzer, R. L., Kroenke, K., Williams, J. B., & Lowe, B. (2006). A brief measure for assessing generalized anxiety disorder: the GAD-7. Archives of internal medicine, 166(10), 1092-1097. https://doi.org/10.1001/archinte.166.10.1092
Stein, Dan J., Lim, Carmen C. W., Roes, Annelieke M., Jonge, Peter de, Aguilar-Gaxiola, Sergio, Al-Hamzawi, Ali, Alonso, Jordi, Benjet, Corina, Bromet, Evelyn J., Bruffaerts, Ronny, Girolamo, Giovanni de, Florescu, Silvia, Gureje, Oye, Haro, Josep Maria, Harris, Meredith G., He, Yanling, Hinkov, Hristo, Horiguchi, Itsuko, Hu, Chiyi, . . . Navarro-Mateu Fernando (2017). The cross¬national epidemiology of social anxiety disorder: Data from the World Mental Health Survey Initiative. BMC Med, 15, 143. https://doi.org/10.1186/s12916- 017-0889-2
Turk, C. L., Heimberg, R. G., Luterek, J. A., Mennin, D. S., & Fresco, D. M. (2005). Emotion Dysregulation in Generalized Anxiety Disorder: A Comparison with Social Anxiety Disorder. Cognitive Therapy and Research, 29(1), 89-106. https://doi.org/10.1007/s10608-005-1651-1
Vigne, P., Fortes, P., Dias, R. V., Laurito, L. D., Loureiro, C. P., Menez, G. B. de, Stangier, U., & Fontenelle, L. F. (2018). Duration of untreated illness in a cross-diagnostic sample of obsessive-compulsive disorder, panic disorder, and social anxiety disorder. CNS Spectrums, 1-7. http://doi.org/10.1017 /s1092852918001281
Young, J. E., & Brown, G. (2005). Young Schema Questionnaire-Short Form; Version 3 (YSQ-S3, YSQ) [Database record]. APA PsycTests. https://doi.org/10.1037/t67023-000
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.