Психологічні особливості зв'язку життєстійкості та самооцінки особистості в складних життєвих ситуаціях

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.17721/BPSY.2023.2(18).9

Ключові слова:

самооцінка, життєстійкість, особистість, складна життєва ситуація

Анотація

Вступ. Актуальність і мета дослідження. Розкрито психологічний взаємозв'язок життєстійкості та самооцінки особистості, визначено основні чинники самооцінки особистості. Акцентовано на тому, що життєстійкість є патерном внутрішніх установок особистості, які є основою хоробрості, сміливості та відваги, своєрідною системою переконань людини, яка надає їй відчуття впевненості у власних силах та забезпечує можливістю спиратися на власні сили в складні періоди життя. Водночас підкреслено, що сприятлива самооцінка є необхідним чинником подолання труднощів та стресових обставин.

Методи. У дослідженні взяло участь 135 осіб, серед яких 34 чоловіки і 101 жінка. Було використано три методики: "Тест життєстійкості" С. Мадді (в адаптації Д. Леонтьєва); "Тест-опитувальник на визначення рівня самооцінки" С. Ковальова; "Методика дослідження базових основ самооцінки" Дж. Крокера (адаптація О. Молчанової та Т. Некрасової). Також було застосовано методи кількісного опрацювання даних, методи статистичного аналізу даних: коефіцієнт Пірсона для лінійних зв'язків (кореляція), а також з використанням моделі ANOVA (регресійний аналіз).

Результати. Було виявлено, що переважна більшість респондентів має занижену самооцінку, яка супроводжується чутливістю до критики, надмірною сором'язливістю та схильністю підлаштовуватися під інших. Визначено, що загальний рівень самооцінки жінок вищий, ніж у чоловіків. Проте серед особливостей прояву самооцінки в чоловіків було виявлено вищий рівень таких показників самооцінки, як "Підтримка сім'ї", "Суперництво з іншими", "Схвалення інших" та "Любов", натомість у жінок було виявлено вищий рівень показника "Моральність". Також розкрито сильний прямий кореляційний взаємозв'язок між життєстійкістю та самооцінкою особистості, виявлено прямий кореляційний зв'язок між життєстійкістю та такими показниками самооцінки, як підтримка сім'ї, моральність, схвалення інших; зовнішність та любов (міжособистісними стосунками). Побудовано регресійну модель, яка дозволила визначити основні предиктори самооцінки, серед яких: схвалення інших, моральність, конкурентоспроможність і залученість.

Висновки. Існує сильний зв'язок між життєстійкістю та самооцінкою особистості, який забезпечує їй внутрішню опору для досягнення успіху, навіть у складних життєвих ситуаціях, постає важливим підґрунтям соціальної адаптації та емоційного благополуччя.

Посилання

Arslan, G. (2016). Psychological maltreatment, emotional and behavioral problems in adolescents: The mediating role of resilience and self-esteem. Child abuse, & neglect, 52, 200-209. https://doi.org/10.1016/j.chiabu.2015.09.010

Bedan, V. B. (2018). Resilience as one of the factors of a person's tendency to experience loneliness. Bulletin of Odesa National University. Psychology, 23(2(48)). https://doi.org/10.18524/2304-1609.2018.2(48).145631 [in Ukrainian].

Benetti, C., & Kambouropoulos, N. (2006). Affect-regulated indirect effects of trait anxiety and trait resilience on self-esteem. Personality and individual differences, 41(2), 341-352. https://doi.org/10.1016/j.paid.2006.01.015

Bonanno, G. A. (2008). Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, S(1), 101-113. https://doi.org/10.1037/1942-9681 .S.1.101

Burns, R. B., & Dobson, C. B. (1984). The self-concept. Introductory Psychology, 473-505.

Caprara, G. V., Alessandri, G., Barbaranelli, C., & Vecchione, M. (2013). The longitudinal relations between self-esteem and affective self-regulatory efficacy. Journal of research in personality, 47(6), 859-870. https://doi.org /10.1016/j.jrp.2013.08.011

Chanchikov, I. (2020). Self-Attitude and Emotional Experiences as a Factor of Personality Hardiness. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 2(12), 98-103. https://doi.org/10.17721 /BSP.2020.2(12).18 [in Ukrainian].

Chykhantsova, O., & Serdiuk, L. (2023). Personal Features and Their Impact on an Individual's Hardiness. Collection of Research Papers “Problems of Modern Psychology”, 62, 23-43. https://doi.org/10.32626/2227- 6246.2023-62

Kobasa, S. C., Maddi, S. R., & Kahn, S. (1982). Hardiness and health: A prospective study. Journal of Personality and Social Psychology, 42(1), 168-177. https://doi.org/10J037/0022-3514.42.1.168

Liu, B., Tarigan, L. H., Bromet, E. J., & Kim, H. (2014). World Trade Center disaster exposure-related probable posttraumatic stress disorder among responders and civilians: a meta-analysis. PloS one, 9(7). https://doi.org /10.1371/journal.pone.0101491

Tangney, J. P., Boone, A. L., & Baumeister, R. F. (2018). High self-control predicts good adjustment, less pathology, better grades, and interpersonal success. In Self-regulation and self-control (pp. 173-212). Routledge. https://doi.org/10.1111/j.0022-3506.2004.00263.x

Trzesniewski, K. H., Donnellan, M. B., Moffitt, T. E., Robins, R. W., Poulton, R., & Caspi, A. (2006). Low self-esteem during adolescence predicts poor health, criminal behavior, and limited economic prospects during adulthood. Developmental Psychology, 42(2), 381-390. https://doi.org/10.1037/0012- 1649.42.2.381

Wells, L. E., & Marwell, G. (1977). Self-esteem: Its conceptualization and measurement. SAGE Publications.

Zorrilla, E. P., DeRubeis, R. J., & Redei, E. (1995). High self-esteem, hardiness and affective stability are associated with higher basal pituitary-adrenal hormone levels. Psychoneuroendocrinology, 20(6), 591-601. https://doi.org/10.1016/0306-4530(95)00005-9

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-31

Як цитувати

ДАНИЛЮК, І., ПРЕДКО, В., & КИСЛИНСЬКА, А. (2023). Психологічні особливості зв’язку життєстійкості та самооцінки особистості в складних життєвих ситуаціях. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія, 2(18), 63–69. https://doi.org/10.17721/BPSY.2023.2(18).9

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають