Узгодження інтересів у виробленні публічної політики в Україні механізмом консолідації суспільно-політичних груп

Тетяна ТРАВЕРСЕ; Юлія РОМАНОВА; Софія КРАВЧЕНКО; Георгій ДУБРОВИНСЬКИЙ

doi:10.17721/BPSY.2023.2(18).13

Автор(и)

Тетяна ТРАВЕРСЕ Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-9031-1173
Юлія РОМАНОВА Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-5081-2336
Софія КРАВЧЕНКО Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0001-7676-9906
Георгій ДУБРОВИНСЬКИЙ Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0001-6621-4229

DOI:

https://doi.org/10.17721/BPSY.2023.2(18).13

Ключові слова:

публічна політика, просоціальна поведінка, політична поведінка, кооперація, мобілізація, інтеграція, ідеологія, узгодження інтересів, ціннісні орієнтації, ідеологічна група, електоральна група

Анотація

Вступ. Присвячено емпіричному дослідженню структури і змісту консолідації як механізму узгодження інтересів політичних груп у виробленні публічної політики. Мета дослідження полягала у з'ясуванні соціально-психологічних особливостей консолідації ідеологічних та електоральних політичних груп, пошуку точок дотику між ними задля узгодження інтересів у виробленні публічної політики.

Методи. Використано теоретичні, емпіричні, методи математико-статистичного опрацювання даних, а також пси- ходіагностичні методики: "Політичні цінності" (Г. Айзенк), "Політичні цінності" (А. Селезньов), "Групова ідентичність" (Дж. Феітос., Е. Салас), "Політична ідентичність" (О. Скнар), шкали політичної ідентифікації (Дж. Крукер, Р. Ліхтанен), "Дослі¬дження політичних мотивів" (А. Красняков), "Політична самоефективність" (І. Сарієв), "Політичноа солідарність" (К. Ньой- філд, Д. Гаучер, К. Старзук, в авторській адаптації), "Уявлення про консолідацію та способи її досягнення" (С. Кравченко), дослідницька анкета.

Результати. Доведено, що консолідація є системною єдністю за принципом кон'юнкції, системоутворювальним чинником якої є ціннісна система групи. Її становлять: ціннісно-орієнтаційна єдність, спільні соціально-політичні мотиви та образ потребнісного майбутнього України, політична та групова ідентичності, рефлексивний капітал (спільні уявлення щодо: а) консолідаційної єдності, б) механізмів її здійснення, в) подібності та відмінностей уявлень членів своєї групи від інших груп у політичній взаємодії, г) готовність до спільних дій, діалогу, вироблення можливих продуктивних рішень), самоефективність політичної групи. Консолідація політичних груп у публічній політиці детермінується їхнім типом (ідеологічні, електоральні), де найістотнішою є ціннісна система групи.

Висновки. Суспільно-політичний консолідаційний функціонал спільноти, презентований у публічному і непублічному вимірах політики відбивається на змістових і структурних характеристиках консолідації конкретної політичної групи, а також задає масштаб, спрямованість, соціальну, суспільну та політичну системи координат їхньої взаємодії - від конкуренції, співпраці, варіантів продуктивного протистояння аж до крайньої конфліктності, як різного штибу війн. Встановлено універсальні й специфічні основи можливого узгодження інтересів політичних груп, їхньої консолідації.

Посилання

Chayinska, M., Minescu, A., & McGarty, C. (2017). Political solidarity through action (and inaction): How international relations changed intracultural perceptions in Ukraine. Group Processes, & Intergroup Relations, 20(3), 396-408.

Cortland, C., Craig, M., Shapiro, J., Richeson, J., Neel, R., & Goldstein, N. (2017). Solidarity Through Shared Disadvantage: Highlighting Shared Experiences of Discrimination Improves Relations Between Stigmatized Groups. Journal of Personality and Social Psychology. 113(4), 547-567. https://doi.org/10.1037/pspi0000100

Ferrera, M., & Burelli, C. (2019). Cross-National Solidarity and Political Sustainability in the EU after the Crisis. JCMS: Journal of Common Market Studies, 57(1), 94-110.

Gauvain М. (2018). Collaborative Problem Solving: Social and Developmental Considerations. Psychological Science in the Public Interest, 19(2). 53-58.

Goodwin, J., & Jasper, J. M. (2009). The social movements reader: Cases and concepts. Wiley-Blackwell.

Janmaat, G., & Braun R. (2009). Diversity and Postmaterialism as Rival Perspectives in Accounting for Social Solidarity: Evidence from International Surveys. International Journal of Comparative Sociology, 50(1), 39-68.

Kerner, I. (2018). Solidarity across Difference Lines. Social Politics: International Studies in Gender, State, & Society, 25(1), 44-49. https://doi.org /10.1093/sp/jxy004

Klandermans, B. (2019). Political Solidarity. Oxford University Press.209.

Klandermans, B., & van Stekelenburg, J. (2013). Social movements and the dynamics of collective action. In L. Huddy, D. O. Sears, & J. S. Levy (Eds.). The Oxford handbook of political psychology (pp. 774-811). Oxford University Press.

McAdam, D., Tarrow, S., Tilly, C. (2001). Dynamics of Contention. Cambridge University Press.

Melucci, A. (1995). The process of collective identity. In H. Johnston, & B. Klandermans (Eds.), Social movements and culture (pp. 41-63). University of Minnesota Press

Meyer, D., & Whittier, N. (1994). Social movement spillover. Social Problems, 41 (2), 277-298.

Neufeld, К., Starzyk, K., & Gaucher, D. (2019). Political Solidarity: A Theory and a Measure. Journal of Social and Political Psychology, 7, 726-765.

Parsa, M. (1985).Economic development and political transformation. Theory and Society, 14(5), 623-675.

Sommers, M. (1993). Citizenship and the place of the public sphere: Law, community, and political culture in the transition to democracy. American Sociological Review, 58(5), 587-620.

Soss, J. (1999). Lessons of welfare: Policy design, political learning, and political action. American Political Science Review, 93(2), 363-380

Taylor, V. (1989). Social movement continuity: The women's movement in abeyance. American Sociological Review, 54(5), 761-775.

Yamagishi, T., & Mifune, N. (2009). Social exchange and solidarity: in-group love or out-group hate? Evolution and Human Behavior, 30(4), 229-237.