Особливості тривожності серед українських військовослужбовців

Руслан ОСАДЧУК

doi:10.17721/BPSY.2024.1(19).7

Автор(и)

Руслан ОСАДЧУК Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0009-0005-2321-8429

DOI:

https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.1(19).7

Ключові слова:

тривожність, військовослужбовці, російська агресія, війна

Анотація

Наголошено, що тривожність серед військових є максимально актуальною проблемою сьогодення, адже військовослужбовці несуть на собі величезну відповідальність; їхня робота пов'язана зі значною небезпекою для життя, фізичними і психічними перевантаженнями. Зрозуміло, що тривалий вплив таких умов може призвести до зростання рівня тривожності, що негативно позначається на характері їхньої діяльності та виконанні службових обов'язків. Саме тому метою статті є огляд останніх наукових досліджень, що стосуються тривожності серед українських військовослужбовців.

Було використано такі методи дослідження, як: аналіз, синтез, порівняння, систематизація і узагальнення психологічних даних з проблеми дослідження.

У результаті проведеного аналізу виявлено, що до початку повномасштабного вторгнення у 2022 році тривожність серед військових була середньою, без значних відмінностей, ураховуючи досвід та час залученості до ООС. Розкрито, що після агресії у 2022 році тривожність зросла, перевищивши рівень, що був під час пандемії COVID-19. Проте визначено, що загалом військовослужбовці-чоловіки мають нижчий рівень тривожності порівняно з військовослужбовцями-жінками, але кількість дітей у військових негативно корелює із тривожністю – чим більше дітей, тим менш тривожними є військовослужбовці. Означено, що добровольці в силах територіальної оборони та ті, хто перебував у резерві, мали нижчий рівень тривожності порівняно з військовослужбовцями регулярної армії, навіть якщо всі вони брали участь у бойових діях. Сформульовано, що військовослужбовці, які готуються до відправлення до зони проведення бойових дій, демонструють середній рівень ситуативної тривожності, а у військовослужбовців, які довго знаходяться в умовах бойових дій, ситуативна тривожність може перерости у особистісну тривожність. Таким чином, визначено, що тривожність ускладнює процес реадаптації військових, впливає на емоційну сферу та порушує регуляцію поведінки, а в деяких випадках вона може призвести до суїцидальної поведінки.

Посилання

Беліченко, Л. (2023). Тривожність у військовослужбовців перед їхнім висуванням до зони бойових дій: психологічний аспект. Psychology Travelogs, (1), 27–35. https://doi.org/10.31891/PT-2023-1-3

Бережна, Г. В. (2023). Тривожність як чинник зниження результативності військовослужбовців. У Актуальні проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку регіону в умовах сучасних глобальних викликів (с. 51–52). МАУП.

Березовська, Л., & Богайчук, В. (2022). Емоційна стійкість військовослужбовців-офіцерів: емпіричний ракурс. Вісник Національного університету оборони України, 67(3), 19–25. https://doi.org/10.33099/26176858-2022-67-3-19-25

Галієва, О. М. (2019). Диференціація понять "тривога" та "тривожність". Психологія та соціальна робота, 49(1), 32-48. https://doi.org/10.18524 /2707-0409.2019.1(49).185763

Козакевич, Д. В. (2023). Психологічні особливості тривожності військовослужбовців: теоретичний аналіз. Студентські наукові записки національного університету "Острозька академія". Серія Соціогуманітарні науки, 2, 77–81.

Кротюк, К. (2022). Рівень психологічної тривожності у військовослужбовців, які перебувають в зоні ООС. Перспективи та інновації науки, 2(7)), 892–899. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-2(7)-892-899

Лящ, О., & Яцюк, М. (2021). Деструктивний вплив бойового стресу на емоційну сферу особистості військового. Психологічні перспективи, 37, 128–140. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2021-37-128-140

Мул, С. А. (2022). Результати дослідження тривожності військовослужбовців в умовах бойових дій. У Психологія особистості: історія, сучасність та перспективи (с. 47–55). Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

Предко, В., Предко, Д. (2022). Особливості психічного стану українців в умовах війни. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, 2022, 3(56), 78-84. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2022.3.11 Предко, Д. (2022). Аналіз концепту тривоги в контексті релігійності особистості. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Психологія, 1(54), 6–167. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.9

Фесюк, А. І. (2023). Рівень тривожності військовослужбовців в умовах бойових дій. У Актуальні проблеми практичної психології (с. 2–4). Одеський національний економічний університет. http://dspace.pdpu.edu.ua/jspu i/bitstream /123456789/18529/1/Fesiuk.pdf

Ярмольчик, М. О. (2021). Агресія та тривожність як детермінанти вибору копінг-стратегій військовослужбовців під час декомпресії. Вчені записки, 2(71), 110–114. https://doi.org/10.32838/2709-3093/2021.2/19

Беліченко, Л. (2023). Тривожність у військовослужбовців перед їхнім висуванням до зони бойових дій: психологічний аспект. Psychology Travelogs, (1), 27–35. https://doi.org/10.31891/PT-2023-1-3

Бережна, Г. В. (2023). Тривожність як чинник зниження результативності військовослужбовців. У Актуальні проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку регіону в умовах сучасних глобальних викликів (с. 51–52). МАУП.

Березовська, Л., & Богайчук, В. (2022). Емоційна стійкість військовослужбовців-офіцерів: емпіричний ракурс. Вісник Національного університету оборони України, 67(3), 19–25. https://doi.org/10.33099/26176858-2022-67-3-19-25

Галієва, О. М. (2019). Диференціація понять "тривога" та "тривожність". Психологія та соціальна робота, 49(1), 32-48. https://doi.org/10.18524 /2707-0409.2019.1(49).185763

Козакевич, Д. В. (2023). Психологічні особливості тривожності військовослужбовців: теоретичний аналіз. Студентські наукові записки національного університету "Острозька академія". Серія Соціогуманітарні науки, 2, 77–81.

Кротюк, К. (2022). Рівень психологічної тривожності у військовослужбовців, які перебувають в зоні ООС. Перспективи та інновації науки, 2(7)), 892–899. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-2(7)-892-899 Лящ, О., & Яцюк, М. (2021). Деструктивний вплив бойового стресу на емоційну сферу особистості військового. Психологічні перспективи, 37, 128–140. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2021-37-128-140 Мул, С. А. (2022). Результати дослідження тривожності військовослужбовців в умовах бойових дій. У Психологія особистості: історія, сучасність та перспективи (с. 47–55). Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

Предко, В., Предко, Д. (2022). Особливості психічного стану українців в умовах війни. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, 2022, 3(56), 78-84. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2022.3.11 Предко, Д. (2022). Аналіз концепту тривоги в контексті релігійності особистості. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Психологія, 1(54), 6–167. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.9 Фесюк, А. І. (2023). Рівень тривожності військовослужбовців в умовах бойових дій. У Актуальні проблеми практичної психології (с. 2–4). Одеський національний економічний університет. http://dspace.pdpu.edu.ua/jspu i/bitstream /123456789/18529/1/Fesiuk.pdf Ярмольчик, М. О. (2021). Агресія та тривожність як детермінанти вибору копінг-стратегій військовослужбовців під час декомпресії. Вчені записки, 2(71), 110–114. https://doi.org/10.32838/2709-3093/2021.2/19

References

Belichenko, l. (2023). The anxiety in military servants before their advancement to the combat zone: the psychological aspect. Psychology Travelogs, (1), 27–35 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31891/PT-2023-1-3 Berezhna, G. V. (2023). Anxiety as a factor in reducing the effectiveness of military personnel. In Actual problems and prospects of socio-economic development of the region in the context of modern global challenges (pp. 51-52). MAUP [in Ukrainian].

Berezovska, L., & Bogaichuk, V. (2022). Emotional stability of military officers: empirical perspective. Bulletin of National Defense University of Ukraine, 67(3), 19–25. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2022-67-3-19-25 [in Ukrainian].

Fesiuk, A. I. (2023). The level of anxiety of military personnel in combat conditions. In Actual problems of practical psychology (pp. 2–4). Odessa National University of Economics [in Ukrainian]. http://dspace.pdpu.edu.ua /jspui/bitstream/123456789/18529/1/Fesiuk.pdf Galieva, O. M. (2019). Conceptual differentiation of "worry" and "anxiety".

Psychology and Social Work, 49(1), 32-48 [in Ukrainian]. https://doi.org /10.18524/2707-0409.2019.1(49).185763

Haydabrus, A., Santana-Santana, M., Lazarenko, Y., & Giménez-Llort, L. (2022). Current war in Ukraine: Lessons from the impact of war on combatants' mental health during the last decade. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(17). https://doi.org/10.3390/ijerph191710536 Kozakiewicz, D. V. (2023). Psychological features of military personnel anxiety: a theoretical analysis. Student Scientific Notes of the National

University of Ostroh Academy. Series "Socio-Humanitarian Sciences", 2, 77–81 [in Ukrainian].

Krotiuk, K. (2022). The level of psychological anxiety in servicemen in the JFO zone. Perspectives and Innovations of Science, 2(7), 892–899 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-2(7)-892-899 Liashch, O., & Yatsiuk, M. (2021). Destructive effect of combat stress on the emotional sphere of the military personality. Psychological Prospects Journal, 37, 128–140 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.29038/2227-1376- 2021-37-128-140

Mul, S. A. (2022). Results of the study of anxiety of servicemen in combat conditions. In Personality psychology: history, modernity and prospects (pp. 47–55). H. S. Kostyuk Institute of Psychology of the National Academy of Sciences of Ukrain [in Ukrainian].

Mykhalchuk, N., Pelekh, Y., Kharchenko, Y., Ivashkevych, E., Zukow, W., Ivashkevych, E., & Yatsjuryk, A. (2023). Suicidal behavior as a result of maladjustment of servicemen to the conditions of military service in Ukraine.

European Journal of Clinical and Experimental Medicine, 21(1), 90–107. https://doi.org/10.15584/ejcem.2023.1.12 Pavlova, I., Graf-Vlachy, L., Petrytsa, P., Wang, S., & Zhang, S. X. (2022).

Early evidence on the mental health of Ukrainian civilian and professional combatants during the Russian invasion. European Psychiatry, 65(1). https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2022.2335 Predko, D. (2022). Analysis of the concept of anxiety in the context of an individual's religiosity. Scientific Works of Interregional Academy of Personnel Management. Psychology, 1(54), 61-67 [in Ukrainian]. https://doi.org /10.32689/maup.psych.2022.1.9 Predko, V., Predko, D. (2022). Features of the mental state of Ukrainians during the war. Scientific Works of Interregional Academy of Personnel Management. Psychology, 3(56), 78–84 [in Ukrainian]. https://doi.org /10.32689/maup.psych.2022.3.11 Rybinska, Y., Loshenko, O., Kurapov, A., Lytvyn, S., Kondratieva, V., & Ivasiv, O. (2022). Psycho-emotional state of Ukrainian soldiers before going to the frontline. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 13(4), 182–195. https://doi.org/10.18662/brain/13.4/382 Singh, N. S., Bogdanov, S., Doty, B., Haroz, E., Girnyk, A., Chernobrovkina, V., Murray, L. K., Bass, J. K., & Bolton, P. A. (2021).

Experiences of mental health and functioning among conflict-affected populations: A qualitative study with military veterans and displaced persons in Ukraine. American Journal of Orthopsychiatry, 91(4), 499–513. https://doi.org/10.1037/ort0000537 Yarmolchyk, M. O. (2021). Aggression and anxiety as determinants for choosing coping strategies in the military during decompression. Scientific notes, 2(71), 110–114. https://doi.org/10.32838/2709-3093/2021.2/19 Yastochkina, I. (2020). Personal anxiety as a social and psychological problem. Bulletin of Lviv University. Series of Psychological Sciences, (6), 165–170 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.30970/2522-1876-2020-6-24