Українськомовна адаптація "шкали нейроцепції психологічної безпеки" (NPSS)
DOI:
https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.1(19).8Ключові слова:
нейроцепція, психологічна безпека, полівагальна теорія, соціальна залученість, адаптація тестуАнотація
В с т у п . Актуальність і мета дослідження. Представлено нейроцепцію психологічної безпеки – відносно новий конструкт, який поєднує у собі психологічні та нейронаукові аспекти міжособистісної взаємодії. Його вивчають у межах полівагальної теорії як один із ключових для розуміння природи процесів соціального залучення. Це дослідження має на меті адаптувати українською мовою "Шкалу нейроцепції психологічної безпеки" (NPSS), оригінальна версія якої є валідним та надійним інструментом оцінювання почуття психологічної безпеки в контексті міжособистісної взаємодії.
М е т о д и . У дослідженні взяли участь 96 респондентів з України. Українську версію було отримано за допомогою подвійного перекладу. Для перевірки структури розробленого тесту було використано експлораторний та конфірматорний факторний аналіз. Внутрішню узгодженість субшкал і тесту загалом було оцінено на основі альфи Кронбаха. Для порівняння відповідей респондентів за статтю було розраховано суму балів за шкалами і використано t-тест.
Р е з у л ь т а т и . Виявлено, що загальний показник альфи Кронбаха за "Шкалою нейроцепції психологічної безпеки" становить 0,92. За субшкалою "Соціальна залученість" – 0,91, за субшкалою "Співчуття" – 0,86, за субшкалою "Тілесні відчуття" – 0,92. Сформульовано, що ці результати свідчать про високу внутрішню узгодженість тверджень опитувальника.
У результаті факторного аналізу отримано просту трьохфакторну структуру, яка пояснила 56,9 % загальної дисперсії і за групуванням пунктів виявилась майже ідентичною субшкалам розробників.
В и с н о в к и . Визначено, що українськомовна адаптація "Шкали нейроцепції психологічної безпеки" продемонструвала задовільні психометричні властивості. Переклад окремих пунктів шкали потребує модифікації, проте наявна версія цієї шкали може бути використана для досліджень на україномовній вибірці, а також у практичній діяльності психологів.
Посилання
Bang, H., Won, D., & Park, S. (2020). School engagement, self-esteem, and depression of adolescents: The role of sport participation and volunteering activity and gender differences. Children and youth services review, 113. https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2020.105012
Bernatova, T., & Svetlak, M. (2017). Emotional and interoceptive awareness and its relationship to restriction in young women with eating disorders and healthy controls: a cascade from emotional to behavioral dysregulation. Activitas Nervosa Superior, 59(2), 78–86. https://doi.org /10.1007/s41470-017-0006-z
Brinsfield, C. T. (2013). Employee silence motives: Investigation of dimensionality and development of measures. Journal of Organizational Behavior, 34(5), 671–697. https://doi.org/10.1002/job.1829 Edmondson, A. (1999). Psychological safety and learning behavior in work teams. Administrative science quarterly, 44(2), 350–383. https://doi.org /10.2307/2666999
Fuchs, T. (2013). Temporality and psychopathology. Phenomenology and the cognitive sciences, 12(1), 75–104. https://doi.org/10.1007/s11097-010-9189-4
Fuchs, T., & Röhricht, F. (2017). Schizophrenia and intersubjectivity: An embodied and enactive approach to psychopathology and psychotherapy. Philosophy, Psychiatry, & Psychology, 24(2), 127–142. https://doi.org /10.1353/ppp.2017.0018
Gilbert, P. (Ed.). (2017). Compassion: Concepts, research and applications. Taylor & Francis. https://doi.org/10.4324/9781315564296
Gilbert, P., McEwan, K., Mitra, R., Franks, L., Richter, A., & Rockliff, H. (2008). Feeling safe and content: A specific affect regulation system? Relationship to depression, anxiety, stress, and self-criticism. The Journal of Positive Psychology, 3(3), 182–191. https://doi.org/10.1080/17439760801999461
Goetz, J. L., Keltner, D., & Simon-Thomas, E. (2010). Compassion: an evolutionary analysis and empirical review. Psychological bulletin, 136(3), 351. https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/a0018807
Gomez‐Baya, D., Reis, M., & Gaspar de Matos, M. (2019). Positive youth development, thriving and social engagement: An analysis of gender differences in Spanish youth. Scandinavian journal of psychology, 60(6), 559–568. https://doi.org/10.1111/sjop.12577
Jovanovic, T., Kazama, A., Bachevalier, J., & Davis, M. (2012). Impaired safety signal learning may be a biomarker of PTSD. Neuropharmacology, 62(2), 695–704. https://doi.org/10.1016/j.neuropharm.2011.02.023
Kirby, J. N., Doty, J. R., Petrocchi, N., & Gilbert, P. (2017). The current and future role of heart rate variability for assessing and training compassion. Frontiers in Public Health, 5, 40. https://doi.org/10.3389/fpubh.2017.00040
Leroy, H., Dierynck, B., Anseel, F., Simons, T., Halbesleben, J. R., McCaughey, D., & Sels, L. (2012). Behavioral integrity for safety, priority of safety, psychological safety, and patient safety: A team-level study. Journal of Applied Psychology, 97(6), 1273. https://doi.org/10.1037/a0030076
Mollon, D. (2014). Feeling safe during an inpatient hospitalization: a concept analysis. Journal of Advanced Nursing, 70(8), 1727–1737. https://doi.org/10.1111/jan.12348
Morton, L., Cogan, N., Kolacz, J., Calderwood, C., Nikolic, M., Bacon, T., Pathe, E., Williams, D., & Porges, S. W. (2024). A new measure of feeling safe: Developing psychometric properties of the Neuroception of Psychological Safety Scale (NPSS). Psychological trauma: theory, research, practice, and policy, 16(4), 701–708. https://doi.org/10.1037/tra0001313
Motsan, S., Bar‐Kalifa, E., Yirmiya, K., & Feldman, R. (2021). Physiological and social synchrony as markers of PTSD and resilience following chronic early trauma. Depression and anxiety, 38(1), 89–99. https://doi.org/10.1002/da.23106
Palanski, M. E., & Vogelgesang, G. R. (2011). Virtuous creativity: The effects of leader behavioural integrity on follower creative thinking and risk taking. Canadian Journal of Administrative Sciences/Revue Canadienne des Sciences de l'Administration, 28(3), 259–269. https://doi.org/10.1002/cjas.219
Porges, S. W. (2021). Polyvagal Safety: Attachment, Communication, Self- Regulation (IPNB). WW Norton & Company. https://wwnorton.com/books /9781324016274
Schein, E. H., & Bennis, W. G. (1965). Personal and organizational change through group methods: The laboratory approach. Wiley.
Tedeschi, R. G., Cann, A., Taku, K., Senol‐Durak, E., & Calhoun, L. G. (2017). The posttraumatic growth inventory: A revision integrating existential and spiritual change. Journal of traumatic stress, 30(1), 11–18. https://doi.org/10.1002/jts.22155
References
Bang, H., Won, D., & Park, S. (2020). School engagement, self-esteem, and depression of adolescents: The role of sport participation and volunteering activity and gender differences. Children and youth services review, 113. https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2020.105012
Bernatova, T., & Svetlak, M. (2017). Emotional and interoceptive awareness and its relationship to restriction in young women with eating disorders and healthy controls: a cascade from emotional to behavioral dysregulation. Activitas Nervosa Superior, 59(2), 78–86. https://doi.org /10.1007/s41470-017-0006-z
Brinsfield, C. T. (2013). Employee silence motives: Investigation of dimensionality and development of measures. Journal of Organizational Behavior, 34(5), 671–697. https://doi.org/10.1002/job.1829 Edmondson, A. (1999). Psychological safety and learning behavior in work teams. Administrative science quarterly, 44(2), 350–383. https://doi.org /10.2307/2666999
Fuchs, T. (2013). Temporality and psychopathology. Phenomenology and the cognitive sciences, 12(1), 75–104. https://doi.org/10.1007/s11097-010-9189-4
Fuchs, T., & Röhricht, F. (2017). Schizophrenia and intersubjectivity: An embodied and enactive approach to psychopathology and psychotherapy. Philosophy, Psychiatry, & Psychology, 24(2), 127–142. https://doi.org /10.1353/ppp.2017.0018
Gilbert, P. (Ed.). (2017). Compassion: Concepts, research and applications. Taylor & Francis. https://doi.org/10.4324/9781315564296
Gilbert, P., McEwan, K., Mitra, R., Franks, L., Richter, A., & Rockliff, H. (2008). Feeling safe and content: A specific affect regulation system? Relationship to depression, anxiety, stress, and self-criticism. The Journal of Positive Psychology, 3(3), 182–191. https://doi.org/10.1080/17439760801999461
Goetz, J. L., Keltner, D., & Simon-Thomas, E. (2010). Compassion: an evolutionary analysis and empirical review. Psychological bulletin, 136(3), 351. https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/a0018807
Gomez‐Baya, D., Reis, M., & Gaspar de Matos, M. (2019). Positive youth development, thriving and social engagement: An analysis of gender differences in Spanish youth. Scandinavian journal of psychology, 60(6), 559–568. https://doi.org/10.1111/sjop.12577
Jovanovic, T., Kazama, A., Bachevalier, J., & Davis, M. (2012). Impaired safety signal learning may be a biomarker of PTSD. Neuropharmacology, 62(2), 695–704. https://doi.org/10.1016/j.neuropharm.2011.02.023
Kirby, J. N., Doty, J. R., Petrocchi, N., & Gilbert, P. (2017). The current and future role of heart rate variability for assessing and training compassion. Frontiers in Public Health, 5, 40. https://doi.org/10.3389/fpubh.2017.00040
Leroy, H., Dierynck, B., Anseel, F., Simons, T., Halbesleben, J. R., McCaughey, D., & Sels, L. (2012). Behavioral integrity for safety, priority of safety, psychological safety, and patient safety: A team-level study. Journal of Applied Psychology, 97(6), 1273. https://doi.org/10.1037/a0030076
Mollon, D. (2014). Feeling safe during an inpatient hospitalization: a concept analysis. Journal of Advanced Nursing, 70(8), 1727–1737. https://doi.org/10.1111/jan.12348
Morton, L., Cogan, N., Kolacz, J., Calderwood, C., Nikolic, M., Bacon, T., Pathe, E., Williams, D., & Porges, S. W. (2024). A new measure of feeling safe: Developing psychometric properties of the Neuroception of Psychological Safety Scale (NPSS). Psychological trauma: theory, research, practice, and policy, 16(4), 701–708. https://doi.org/10.1037/tra0001313
Motsan, S., Bar‐Kalifa, E., Yirmiya, K., & Feldman, R. (2021). Physiological and social synchrony as markers of PTSD and resilience following chronic early trauma. Depression and anxiety, 38(1), 89–99. https://doi.org /10.1002/da.23106
Palanski, M. E., & Vogelgesang, G. R. (2011). Virtuous creativity: The effects of leader behavioural integrity on follower creative thinking and risk taking. Canadian Journal of Administrative Sciences/Revue Canadienne des Sciences de l'Administration, 28(3), 259–269. https://doi.org/10.1002 /cjas.219
Porges, S. W. (2021). Polyvagal Safety: Attachment, Communication, Self- Regulation (IPNB). WW Norton & Company. https://wwnorton.com/books /9781324016274
Schein, E. H., & Bennis, W. G. (1965). Personal and organizational change through group methods: The laboratory approach. Wiley.
Tedeschi, R. G., Cann, A., Taku, K., Senol‐Durak, E., & Calhoun, L. G. (2017). The posttraumatic growth inventory: A revision integrating existential and spiritual change. Journal of traumatic stress, 30(1), 11–18. https://doi.org/10.1002/jts.22155
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Дарина РОМАНОВСЬКА, Сергій ЛИТВИН, Каріне МАЛИШЕВА
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
