Асертивність як чинник соціально-психологічної адаптації жінок-мігранток

Ольга ЦИКАЛЕНКО; Олена ВЛАСОВА

doi:10.17721/BPSY.2024.1(19).11

Автор(и)

Ольга ЦИКАЛЕНКО Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0001-5070-5349
Олена ВЛАСОВА Київський національний університет імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.1(19).11

Ключові слова:

вимушена міграція, жінки-переселенки, асертивність, соціально-психологічна адаптація, суб'єктивне благополуччя

Анотація

В с т у п . Окреслено, що асертивність вважається значущою властивістю жінки, я визначає її здатність до ефективної паритетної взаємодії з навколишнім соціумом та підтримки психічного здоров'я. У статті представлено дослідження асертивності як чинника соціально-психологічної адаптації українських жінок-мігранток. Дослідження базовано на гіпотезі, що існує позитивний взаємозв'язок між розвитком асертивності та успішністю соціальної і психологічної адаптації жінок-мігранток. Зроблено припущення, що наявність асертивності в таких жінок також пов'язана з їх вищим суб'єктивним благополуччям.

М е т о д и . Для отримання емпіричних даних використано методику "Дослідження рівня асертивності" (В. Каппоні та Т. Новак), Методику соціально-психологічної адаптації К. Роджерса та Р. Даймонда, Опитувальник "PERMA-Profiler" (Butler та Kern). Для аналізу отриманих даних використано статистичний пакет SPSS Statistics версії 26.0 та стандартний пакет програми MS Excel. Описова статистика задіяна для розрахунків середньогрупових, мінімальних та максимальних значень і стандартного відхилення масиву даних. Застосовано також: критерії Колмогорова – Смірнова та Шапіро – Уілка, критерій Краскала – Уолліса для незалежних вибірок, коефіцієнт кореляції Пірсона. Досліджено вибірку з 52 українських жінок віком 19–72 років., які внаслідок російсько-української війни стали мігрантами або опинилась у безпечніших регіонах України як внутрішньо переміщені особи.

Р е з у л ь т а т и . У ході дослідження статистично підтверджено прямі зв'язки асертивності як чинника організації взаємодії жінок-мігранток з представниками незнайомого оточення з ефективністю процесів їх соціально-психологічної адаптації та рівнем суб'єктивного благополуччя.

В и с н о в к и . Підтверджено, що асертивність виступає статистично значущим чинником, що допомагає українським жінкам, які опинились за кордоном внаслідок війни, долати життєві виклики, пов'язані з вимушеною зміною соціального та культурного середовища.

Посилання

Лучків, В. З. (2015). Онтогенетична динаміка асертивності в юнацькому віці. Теоретичні і прикладні проблеми психології, 3(38), 478–485.

Мельничук, С. К. (2012). Асертивність як детермінанта розвитку психологічного потенціалу студентів. Вісник Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Серія "Психологія", 17(8), 407–413.

Путінцев, А. В., & Пащенко, Ю. Є. (2018). Адаптація внутрішньо-переміщених осіб в регіонах України: сутність, поняття, підходи. Економіка, фінанси, менеджмент: актуальні питання науки і практики, 9, 110–121.

Саннікова, О. П., Санніков, О. І., & Подоляк, Н. М. (2013). Діагностика асертивності: результати апробації методики "ТОКАС". Наука і освіта, 3, 140–144.

Семиченко, В. А. (2001). Психологія особистості. Видавець Ешке О. М.

Слюсаревський, М. М. (2013). Психологія міграції. Імекс ЛТД Стець, В. (2016). Особливості процесу соціально-психологічної адаптації мігрантів до нових умов життя. Проблеми гуманітарних наук. Серія "Психологія", 39, 16–25.

Фальова, О. Є. (2015). Асертивність як фактор самореалізації особистості жінки. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, (50), 258–267.

Capponi, V., & Novák, T. (2012). Asertivně do života. Grada.

Cheong, P. H., Edwards, R., Goulbourne, H., & Solomos, J. (2007). Іmmigration, social cohesion and social capital: A critical review. CriticalSocial Policy, 27(1), 24–49. https://doi.org/10.1177/0261018307072206

Harrell-Bond, B. (1986). Imposing Aid: Emergency Assistance to Refugees. Oxford University Press.

Lazarus, A. A. (1961). Group therapy of phobic disorders by systematic desensitization. Journal of Abnormal and Social Psychology, 63, 504–510.

Lazarus, A. A. (1968). Behavior therapy in groups. In G. M. Gazda (Ed.), Basic approaches to group psychotherapy and group counseling. Charles С. Thomas.

Ryan, D., Dooley, B., & Benson, C. (2008). Theoretical Perspectives on Post-Migration Adaptation and Psychological Well-Being among Refugees: Towards a Resource-Based Model. Journal of Refugee Studies, 21(1), 1–18. https://doi.org/10.1093/jrs/fem047

Smith, M. J. (2011). When I Say No, I Feel Guilty. Random House Publishing Group.

References

Capponi, V., Novák, T. (2004). Assertively into life. Grada [in Czech].

Cheong, P. H., Edwards, R., Goulbourne, H., & Solomos, J. (2007).

Іmmigration, social cohesion and social capital: A critical review. CriticalSocial Policy, 27(1), 24–49. https://doi.org/10.1177/0261018307072206

Falyova, O. E. (2015). Assertiveness as a factor of self-realization of a woman's personality. Bulletin of Kharkiv National Pedagogical University named after H. S. Skovoroda, (50), 258–267 [in Ukrainian].

Harrell-Bond, B. (1986). Imposing Aid: Emergency Assistance to Refugees. Oxford University Press.

Lazarus, A. A. (1961). Group therapy of phobic disorders by systematic desensitization. Journal of Abnormal and Social Psychology, 63, 504–510.

Lazarus, A. A. (1968). Behavior therapy in groups. In G. M. Gazda (Ed.), Basic approaches to group psychotherapy and group counseling. Charles С. Thomas.

Luchkiv, V. Z. (2015). Ontogenetic dynamics of assertiveness in youth. Theoretical and applied problems of psychology, 3(38), 478–485 [in Ukrainian].

Melnychuk, S. K. (2012). Assertiveness as a determinant of the development of students' psychological potential. Bulletin of the Odesa National University named after I. I. Mechnikov. "Psychology" series, 17(8), 407–413 [in Ukrainian].

Putintsev, A. V., & Pashchenko Yu. Ye. (2018). Adaptation of internally displaced persons in the regions of Ukraine: essence, concepts, approaches. Economics, finance, management: topical issues of science and practice, 9, 110–121 [in Ukrainian].

Ryan, D., Dooley, B., & Benson, C. (2008). Theoretical Perspectives on Post-Migration Adaptation and Psychological Well-Being among Refugees: Towards a Resource-Based Model. Journal of Refugee Studies, 21(1), 1–18. https://doi.org/10.1093/jrs/fem047

Sannikova, O. P., Sannikov, O. I., & Podolyak, N. M. (2013). Diagnostics of assertiveness: results of approbation of the "TOKAS" technique. Science and education, 3, 140–144 [in Ukrainian].

Semychenko, V. A. (2001). Personality psychology. Publisher Eshke O. M. [in Ukrainian].

Slyusarevskyi, M. M. (2013). Psychology of migration. Imeks LTD [in Ukrainian].

Smith, M. J. (2011). When I Say No, I Feel Guilty. Random House Publishing Group.

Stets, V. (2016). Peculiarities of the process of socio-psychological adaptation of migrants to new living conditions. Problems of humanitarian sciences. "Psychology" series. 39, 16–25 [in Ukrainian].