https://bpsy.knu.ua/index.php/psychology/issue/feed Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія 2024-02-24T21:10:43+02:00 Предко Денис Єрофейович psychology.bulletin@knu.ua Open Journal Systems https://bpsy.knu.ua/index.php/psychology/article/view/402 Уявлення про психологічне благополуччя у трьох хвилях когнітивно-поведінкової терапії 2023-10-01T19:26:26+03:00 Володимир АБРАМОВ abramov.vladimir@gmail.com <p class="western" align="justify">Проаналізовано уявлення про психологічне благополуччя та механізми його досягнення у трьох хвилях когнітивно-поведінкової терапії (КПТ): поведінковій терапії першої хвилі КПТ, класичній когнітивній терапії А. Елліса та А. Бека другої хвилі КПТ та контекстуальних терапіях третьої хвилі КПТ.<br />Зазначено, що ідеалом психологічного благополуччя класичної поведінкової терапії є толерантність особи до фрустрації, що дозволяє зміну власної реакції на некомфортні стимули. Основними методами, що можуть забезпечити механізм досягнення цього ідеалу, є техніка покрокової десенсибілізації та вироблення іншої поведінки за допомогою оперантного научіння.<br />Зауважено, що класична когнітивна терапія А. Елліса та А. Бека оперувала більш повною моделлю, розглядаючи також особистісні чинники реакцій на стимули, що зумовило виникнення технік корекції помилкових стратегій мислення, які розглядалися як викривлення об'єктивного сприйняття інформації. Відповідно, ідеалом психологічного благополуччя вважався якомога більш реалістичний погляд на реальність, а механізмом - корекція змісту когнітивних утворень - автоматичних думок, глибинних переконань та наближення їх до якомога більш реалістичних шляхом тестування реальності, наприклад поведінкових експериментів. На переконання представників другої хвилі, людина має бути дослідником в розумінні позитивних наук - ставити гіпотези та перевіряти їх.<br />Означено також, що ідеалом психологічного благополуччя людини КПТ третьої хвилі є відсторонена позиція спостерігача щодо подій внутрішнього світу, під якими розуміються думки, емоції, глибинні переконання. Також важливого значення надається звершенню людиною своїх власних цінностей. Механізмом досягнення ідеалу є зміна контексту думок, що викликають дистрес без зміни їхнього змісту.<br />Попри певну суперечність між поглядами другої та третьої хвилі КПТ у роботі психолога техніки цих підходів можуть використовуватися у певній послідовності, адже за допомогою технік корекції думок терапій другої хвилі дещо змінюється статус думки як істини, що може поглиблюватися за допомогою технік третьої хвилі, що змінюють статус думки з об'єкта на статус контексту життя людини в досягненні власних цілей.</p> 2023-12-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія https://bpsy.knu.ua/index.php/psychology/article/view/415 Патогенетичні механізми коморбідних тривожних порушень в осіб із соціальним тривожним розладом: роль дисфункційних когнітивних схем 2024-02-24T18:42:42+02:00 Олександр АВРАМЧУК avramchuk.md@ucu.edu.ua <p>Вступ. Тривожні розлади є однією з поширених категорій проблем з психічним здоров'ям, які характеризуються стійким виснажливим відчуттям тривоги, яка здебільшого зумовлена непродуктивними очікуваннями щодо потенційних викликів чи загроз. Для людей із соціальним тривожним розладом страх перед соціальними ситуаціями може відчуватися настільки інтенсивним, що опиняється поза їхнім контролем, чим спричинює схильність до соціальної ізоляції та ускладнення процесу відновлення.</p> <p><br />Методи. Емпіричне дослідження проводилося у період з 2018-го до 2022-го року включно серед осіб (віком 18-40 років) із соціальним тривожним розладом та з клінічно значущими ознаками супутніх тривожних розладів (зокрема, генералізованого тривожного розладу та симптомами панічних атак) згідно з критеріями DSM-5 - основна група складалася з 651 особи. Усі учасники дослідження залучені добровільно й надали усвідомлену інформовану згоду.</p> <p><br />Результати . Особи із соціальним тривожним розладом проявляють вищий рівень клінічної тривоги та загального дистресу порівняно з контрольною групою. Також виявлені суттєві відмінності в напруженості ранніх дисфункцій- них схем порівняно з контрольною групою. Продемонстровано кореляційні зв'язки між проявами дисфункційних схем та рівнями соціальної тривоги й проявів коморбідної психопатології. Зазначено, що внесок когнітивних, емоційних та поведінкових реакцій, пов'язаних зі схемами, такими як соціальна ізоляція / відчуження, некомпетентність / очікування невдач та очікування катастрофи, може пояснити розподіл варіабельності в симптомах соціальної тривоги та коморбідної тривожної симптоматики.</p> <p><br />Висновки. Емпіричне дослідження вказує на те, що люди, які страждають від соціального тривожного розладу, мають дисфункційні переконання, які тісно пов'язані з проявами коморбідної психопатології тривожного спектра. Урахування особливостей функціонування глибинних переконань щодо себе та соціальної взаємодії, структурованих у когнітивні схеми, може сприяти визначенню ефективного підходу до терапії та поліпшенню якості життя осіб із зазначеними симптомами. Подальші дослідження можуть бути скеровані на розширення ролі ранніх дисфункційних схем у патогенезі коморбідних станів та ролі механізмів уникнення у процесі адаптації до життєвих обставин.</p> 2023-12-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія https://bpsy.knu.ua/index.php/psychology/article/view/404 Психометричні властивості української версії опитувальника "Оцінка статусів професійної ідентичності" (VISA-19) 2023-10-20T13:21:44+03:00 Катерина АККАЯ k.malofeikina@student.karazin.ua Валерій ОЛЕФІР voolefir@karazin.ua <p class="western" style="line-height: 100%; margin-bottom: 0cm;" align="justify">Вступ. Актуальність і мета дослідження. Професійна ідентичність вважається однією з найбільш важливих сфер загальної ідентичності, а її дослідження набуває все більшої актуальності та популярності серед українських дослідників. Особливо значущою темою серед досліджень професійної ідентичності є дослідження її становлення. Проте наразі фактично відсутні українськомовні методики дослідження становлення професійної ідентичності. Тому дослідження присвячено перекладу та адаптації англомовного опитувальника Оцінювання статусів професійної ідентичності (VISA), а також перевірці психометричних властивостей та вимірювальної інваріантності даної адаптації для українських студентів.</p> <p class="western" style="line-height: 100%; margin-bottom: 0cm;" align="justify">Методи. У кроспоперековому дослідженні взяли участь 458 студентів 1-5 курсів різних спеціальностей (62 % жінок) віком 17-22 років (М = 19). Для перекладу було взято північноамериканський опитувальник статусів професійної ідентичності Vocational Identity Status Assesment (VISA). Прямий та зворотний переклад було виконано двома перекладачами, і перекладену версію було представлено у Гугл Формі досліджуваним. Для оцінювання факторної структури, валідності, надійності та вимірювальної інваріантності опитувальника за ознакою статі було проведено конфірматорний факторний аналіз.</p> <p class="western" style="line-height: 100%; margin-bottom: 0cm;" align="justify">Результати. За основну версію було прийнято скорочений варіант опитувальника (VISA-19), який показав відповідність оригінальній шестифакторній моделі та гарні психометричні властивості: CFI = 0,954, TLI = 0,943, RMSEA = 0,067 [0,060-0,075], SRMR = 0,053, а коливається у межах 0,69-0,81, CR - 0,65-0,77, AVE - 0,43-0,59, HTMT- 0,057-0,856. Було встановлено метричну, скалярну і строгу вимірювальну інваріантність за ознакою статі для скороченої версії опитувальника, ACFI коливалася в межах -0,004-0,000, ARMSEA - -0,001-0,003, ASRMR - 0,001-0,005.</p> <p class="western" style="line-height: 100%; margin-bottom: 0cm;" align="justify">Висновки. Українська скорочена версія опитувальника VISA-19 показала гарні психометричні властивості та вимірювальну інваріантність за ознакою статі та може використовуватися для подальших досліджень та практики.</p> 2023-12-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія https://bpsy.knu.ua/index.php/psychology/article/view/406 Реконструкція символічних репрезентацій як механізм гармонізації чуттєво-емоційних станів у психологічному консультуванні 2023-11-08T11:53:43+02:00 Роман БАБИЧ apt.in.ua@gmail.com Світлана ЛАТИНІНА apt.in.ua@gmail.com <p>Означено, що консультант-психолог, який ставить перед собою завдання отримати конкретні результати консультування у конкретні часові рамки, стикається з тим, що ефективність його роботи залежить від двох різнополярних вимог. З одного боку, консультанту необхідно дотримуватись певної стратегії дій, яка гарантувала би досягнення результату, а, з іншого боку, клієнт повинен бути максимально зацікавленим у процесі вирішення питання та мати широку свободу для творчої роботи та розвитку.<br />Описано технологію гармонізації чуттєво-емоційних станів, яка ґрунтується на засадах системо-миследіяльнісного під¬ходу до психологічного консультування.<br />Мета полягає в тому, щоб у межах однієї технології об'єднати стратегічну спрямованість консультанта та творчу свободу клієнта. Як метод конфігурування було використано схему психологічного консультування у системо-миследіяль- нісному підході та принципи її реалізації. Об'єкт психотехнічної роботи - символічні репрезентації чуттєво-емоційних станів. Психотехнічні засоби - Чиста мова та Символічне моделювання.<br />Обговорено стратегію дій психолога-консультанта, розкрито принципи, засади та механізми психологічного консультування у системо-миследіяльнісному підході. Розглянуто способи їх реалізації в межах наведеної технології. Окрему увагу приділено особливостям психоактивної метафори як знаково-символічної репрезентації чуттєво-емоційних станів та засобам роботи з нею.<br />Розглянуто схему, завдяки якій консультант може управляти процесом дослідження клієнтом власного символічного простору. Додано опис рефлексивних переходів, які проходять клієнт і консультант у процесі проблематизації та розвитку схем організації думки та дії. Також наведено докладний опис однієї із тактик реконструкції символічних репрезентацій та приклад її практичної реалізації.</p> 2023-12-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія https://bpsy.knu.ua/index.php/psychology/article/view/405 Формування здорового способу життя молоді 2024-02-24T19:16:37+02:00 Олександра БАЛАН redbull.aleksandra@gmail.com <p>Вступ. Розглянуто питання здорового способу життя, його значення, чинники, що сприяють його формуванню, а також засоби та методи за допомогою яких даний процес стає можливим. Розпочинати формування здорового способу життя, бажано з раннього віку, оскільки найміцніше необхідні якості прививаються, саме у дитячому віці. Надалі здоровий спосіб життя гарантуватиме гармонійний розвиток особистості, повноцінну життєдіяльність, активне довголіття та поліпшення адаптивних можливостей організму. Метою статті було розкрити значення здорового способу життя, а також засоби та методи його формування у осіб молодого віку в період навчання у закладах вищої освіти. Адже питання здорового способу не втрачає своєї актуальності, а навпаки, з кожним роком постає дедалі гостріше. Також неможливо залишити поза увагою той факт, що протягом навчання у закладах вищої освіти спостерігається помітне зниження рівня здоров'я через значне навчальне навантаження та зміни побутових умов.</p> <p>Результати . Підтверджено особливу важливість формування здорового способу життя у осіб молодого віку, що здобувають вищу освіту, та визначено чинники, які справляють вплив на формування здорового способу життя. Доведено, що за рахунок здорового способу життя збільшується можливість досягнення життєвого успіху, адже саме здорова особистість більше налаштована на досягнення бажаного результату.</p> <p>Висновки. На підставі аналізу наукової літератури встановлено необхідність активної роботи з організації системної діяльності в умовах закладу вищої освіти, що полягає у засвоєнні на практиці оздоровчих технологій, створенні, здійсненні та вдосконаленні власної оздоровчої системи протягом навчання. Важливим регулятором життєдіяльності та поведінки загалом виступають цінності й ціннісні орієнтації. Чільне місце посідає мотивація щодо збереження здоров'я, його поліпшення та дотримання правил здорового способу життя. Перспективи подальших наукових досліджень полягають у визначенні найбільш ефективних оздоровчих методик та їх впровадженні до освітньої програми.</p> 2023-12-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія https://bpsy.knu.ua/index.php/psychology/article/view/416 Розробка типології електоральних груп України на основі соціально-психологічних критеріїв 2024-02-24T19:42:10+02:00 Катерина БЕЗРУКОВА kateryna.bezrukova@gmail.com <p>Вступ. Визначено, що розроблення нових підходів для дослідження електорату в міжвиборчий період є досить актуальним науковим викликом. Особливий інтерес становлять ті дослідження, які дозволяють розділити електорат на групи та дати їх вичерпне описання. Метою цього дослідження було визначити основні електоральні групи, представлених в українському суспільстві на прикладі м. Києва та Київської області та виявити їх відмінності на основі аналізу соціально-психологічних особливостей виборців.</p> <p>Методи. Було застосовано методи онлайн-опитування респондентів з використанням анкетування та панелі психологічних методик на дослідження особистісних рис, цінностей, потреб, політико-ідеологічного самовизначення, політичної участі та активності, національної ідентичності, патерналізму виборців, а також методи математичного опрацювання даних.</p> <p>Результати. На основі ретроспективного аналізу електорального вибору на президентських виборах України 2019 р., аналізу довіри до Президента В. Зеленського та суб'єктивної оцінки респондентів щодо ефективності органів дер¬жавної влади у внутрішній та зовнішній політиці, вдалося виокремити в електораті дев'ять електоральних груп: переконані прихильники В. Зеленського, новоприбулий електорат В. Зеленського, негативно налаштовані прихильники В. Зеленського, розчарований електорат В. Зеленського, електорат П. Порошенка, що покращив своє ставлення до В. Зеленського, електо- рат, що тяжіє до П. Порошенка, переконані прихильники П. Порошенка, новоприбулі невизначені та розрізнені абсентеїсти. Описано особливості кожної групи за соціально-демографічними та соціально-психологічними критеріями.</p> <p>Висновки. Показано, що електоральні групи можуть диференціюватися не лише за соціально-демографічними особливостями та позицією щодо актуальних політичних питань, але й за особистісними, ціннісними та іншими психологічними ознаками. Установлено, що для підтвердження дієвості запропонованої моделі диференціації електорату є доцільним апробувати підхід на великій репрезентативній вибірці шляхом загальнонаціонального опитування.</p> 2023-12-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія https://bpsy.knu.ua/index.php/psychology/article/view/417 Вплив травмувального досвіду загрози життя на особистісний розвиток українців 2024-02-24T19:53:34+02:00 Іван ДАНИЛЮК danyliuk@knu.ua Олена БОГУЧАРОВА bogucharova@lduvs.onmicrosoft.com <p>Вступ. Теоретичні та емпіричні дані підтверджують, що травмувальні ситуації під час війни, які пов'язані з парамет¬рами посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та розладів адаптації (РА), негативно впливають на особистісний розвиток людини. Мета дослідження - надати докази впливу психологічних механізмів травми війни на особистісний розви¬ток українців під час війни.</p> <p>Методи. Міссісіпська шкала Кеану та ін.; опитувальники Шмішека, "Адаптивність" Агаєва та ін., "Цінності-у-дїї" Селігмана та ін.; Локатор велика п'ятірка Говарда та ін.</p> <p>Результати. За МШ вибірка українців поділилася на дві полярні групи. Одна - 128 (56,9 %) учасників після експозиції травми війни залишаються адаптованими, що свідчить про еволюційну ресурсність їхнього особистісного розвитку. Інша - 97 (43,1 %) через травмувальний досвід загрози життя маніфестує ознаки РА і ПТСР (36,9 % і 6,2 % відповідно). Дані "Адаптивності" підтвердили статистично значущі відмінності (за t-тестом) між групами, особливо в компонентах "нервово- психічна стійкість" і "моральна нормативність" (t = 7,945, t = 8,743, р = 0,000 для обох відповідно за компонентами).<br>Достовірно частіше в дотравмувальний період є відмінності в акцентуаціях як потенційних РА / ПТСР ризик-факторів у двох групах (за t-тестом): тривожний, збудливий, емотивний, дистимний, циклотимний, застрягний типи. У періоді пост- травми тенденції до посилення акцентуацій і РА є у: дистимного, застрягного, тривожного, збудливого, демонстративного, педантичного типів. Це зайвий доказ загрози виникнення більш важких особистісних порушень та більшого ризику травматизації на рівні еволюційних властивостей темпераменту, ніж рис характеру.<br>Кореляційний аналіз підтвердив: у добре адаптованих топ-п'ятірка рис Великої п'ятірки є надійним предиктором соціо- культурного особистісного розвитку. В осіб полярної групи п'ятірка рис негативного фокусу - нейротизм, соціальна деза- даптивність, зависока емоційність, депресії, відхилення у поведінці - є предиктором травмувального особистісного розвитку. Установлено: чим вищий рівень розладів адаптації, тим нижчим є рівень позитивних цінностей, таких як "мудрість", "сміливість", "справедливість", але зберігається додатний зв'язок між показниками ПТСР і РА та цінностями "помірність " і "трансцендентність " (за F-Фішера, усі на рівні р = 0,000).</p> <p>Висновки. Порушення особистісного розвитку українців у періоді посттравми тим легше долати, чим коротша експозиція травми війни та чим швидше травмувальний досвід загрози життя ідентифіковано психологами.</p> 2023-12-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія https://bpsy.knu.ua/index.php/psychology/article/view/418 Психометричні властивості шкали хемофобії: українська вибірка 2024-02-24T20:15:58+02:00 Іван ДАНИЛЮК danyliuk6@gmail.com Сергій ЛИТВИН sergiylytvyn@gmail.com Каріне МАЛИШЕВА karinemalysheva@gmail.com Антон КУРАПОВ ankurapov@knu.ua Ілля ЯГІЯЄВ askamah@gmail.com Олександра ЛЬОШЕНКО psiholog3003@gmail.com <p>Вступ. Досліджено проблему хемофобії, тобто ірраціонального страху перед хімічними речовинами, яка є відносно новим явищем, що привертає все більше уваги в наукових колах. Цей страх може проявлятися у різних аспектах повсякденного життя, впливаючи на ставлення людей до харчових добавок, фармацевтичних препаратів і вакцин. Розуміння природи і масштабів хіміофобії має важливе значення для ефективного подолання цих страхів. Метою статті було адаптувати шкалу хіміофобії, розроблену англійською мовою, до української.</p> <p>Методи. У дослідженні взяли участь 392 респонденти з різних регіонів України, що охоплює широкий демографічний діапазон для забезпечення репрезентативності. Рекрутинг учасників здійснювався як онлайн-, так і офлайн-методами. Психометричні властивості української версії шкали хемофобії було оцінено за допомогою комплексного статистичного аналізу. Ці аналізи включали альфа-критерій Кронбаха для вимірювання внутрішньої узгодженості, дослідницький та підтверджувальний факторні аналізи для оцінювання структури шкали, а також кореляційну матрицю зі шкалою багатовимірного локусу контролю здоров'я (MHLC) для перевірки валідності конструктиву.</p> <p>Результати. Визначено, що Альфа Кронбаха для української версії шкали хемофобії склала 0,84, що свідчить про високий рівень внутрішньої узгодженості порівняно з оригінальною шкалою. Проведений факторний аналіз показав можливість використання як однофакторної, так і двофакторної структури шкали. Однак однофакторну структуру було визнано більш прийнятною щодо надійності показників та узгодженості з оригінальною моделлю. Індекси узгодженості для однофак¬торної моделі дорівнювали: X2 = 100, p &lt; 0,001; індекс порівняльної відповідності (CFI) = 0,919; індекс Такера - Льюїса (TLI) = 0,878; стандартизований середньоквадратичний залишок (SRMR) = 0,05; середньоквадратична помилка апроксимації (RMSEA) = 0,125. Кореляційний аналіз виявив значущий зв'язок між показниками за шкалою хіміофобіїта окремими пунктами шкали MHLC, особливо тими, що стосуються "випадковості" та "внутрішніх" переконань щодо контролю здоров'я.</p> <p>Висновки. Адаптована українська версія шкали хемофобії продемонструвала задовільні психометричні властивості, що свідчить про її придатність для використання на україномовних вибірках. Це, у свою чергу, може стати основою для цілеспрямованих втручань, спрямованих на подолання ірраціональних страхів, пов'язаних із хімічними речовинами, і, таким чином, покращити результати громадського здоров'я.</p> 2023-12-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія https://bpsy.knu.ua/index.php/psychology/article/view/419 Психологічні особливості зв'язку життєстійкості та самооцінки особистості в складних життєвих ситуаціях 2024-02-24T20:27:46+02:00 Іван ДАНИЛЮК danyliuk@knu.ua Вікторія ПРЕДКО viktoria_predko@knu.ua Анжеліка КИСЛИНСЬКА anzhelichka03@gmail.com <p>Вступ. Актуальність і мета дослідження. Розкрито психологічний взаємозв'язок життєстійкості та самооцінки особистості, визначено основні чинники самооцінки особистості. Акцентовано на тому, що життєстійкість є патерном внутрішніх установок особистості, які є основою хоробрості, сміливості та відваги, своєрідною системою переконань людини, яка надає їй відчуття впевненості у власних силах та забезпечує можливістю спиратися на власні сили в складні періоди життя. Водночас підкреслено, що сприятлива самооцінка є необхідним чинником подолання труднощів та стресових обставин.</p> <p>Методи. У дослідженні взяло участь 135 осіб, серед яких 34 чоловіки і 101 жінка. Було використано три методики: "Тест життєстійкості" С. Мадді (в адаптації Д. Леонтьєва); "Тест-опитувальник на визначення рівня самооцінки" С. Ковальова; "Методика дослідження базових основ самооцінки" Дж. Крокера (адаптація О. Молчанової та Т. Некрасової). Також було застосовано методи кількісного опрацювання даних, методи статистичного аналізу даних: коефіцієнт Пірсона для лінійних зв'язків (кореляція), а також з використанням моделі ANOVA (регресійний аналіз).</p> <p>Результати. Було виявлено, що переважна більшість респондентів має занижену самооцінку, яка супроводжується чутливістю до критики, надмірною сором'язливістю та схильністю підлаштовуватися під інших. Визначено, що загальний рівень самооцінки жінок вищий, ніж у чоловіків. Проте серед особливостей прояву самооцінки в чоловіків було виявлено вищий рівень таких показників самооцінки, як "Підтримка сім'ї", "Суперництво з іншими", "Схвалення інших" та "Любов", натомість у жінок було виявлено вищий рівень показника "Моральність". Також розкрито сильний прямий кореляційний взаємозв'язок між життєстійкістю та самооцінкою особистості, виявлено прямий кореляційний зв'язок між життєстійкістю та такими показниками самооцінки, як підтримка сім'ї, моральність, схвалення інших; зовнішність та любов (міжособистісними стосунками). Побудовано регресійну модель, яка дозволила визначити основні предиктори самооцінки, серед яких: схвалення інших, моральність, конкурентоспроможність і залученість.</p> <p>Висновки. Існує сильний зв'язок між життєстійкістю та самооцінкою особистості, який забезпечує їй внутрішню опору для досягнення успіху, навіть у складних життєвих ситуаціях, постає важливим підґрунтям соціальної адаптації та емоційного благополуччя.</p> 2023-12-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія https://bpsy.knu.ua/index.php/psychology/article/view/389 Вплив часової перспективи та особистісних рис на психологічне благополуччя українських біженців у Європі 2023-09-08T14:53:24+03:00 Владислава КЕЛЛЕР keller.vlada1@gmail.com <p style="font-weight: 400;">Вступ. Означено, що російське вторгнення в Україну 2022 р. призвело до різкого зростання кількості українських біженців у Європі. Через війну та подальшу необхідність адаптуватися до нових соціокультурних умов психічне здоров'я цієї групи населення є особливо вразливим. Люди, що змушені були покинути свою країну, переживають значний стрес, схильні до розвитку симптомів тривоги та депресії. І якщо психопатологія у цьому контексті достатньо добре досліджена, то протективні фактори, що потенційно сприятимуть кращому пристосуванню українських біженців у новому середовищі, нечасто були предметом вивчення. Відповідно, це дослідження має на меті заповнити цю прогалину шляхом вивчення ролі часової перспективи та особистісних рис у впливі на психологічне благополуччя українських біженців.</p> <p style="font-weight: 400;">Методи. Вибірку з 599 українських біженців із різних країн Європи було досліджено за допомогою трьох ключових інструментів. Це: Опитувальник часової перспективи Зімбардо, коротка версія (ZTPI-15); Особистісний тест "Велика п'ятірка", коротка версія (BFI-10); Шкала задоволеності життям Дінера (SWLS). Для визначення взаємозв'язків між цими конструктами було застосовано кореляційний і ієрархічний регресійний аналіз. Збір даних тривав у період з 08.09.2022 до 30.11.2022 включно в межах проєкту "Eating behavior of people displaced from Ukraine due to the war", фінансованого Фондом Volkswagen.</p> <p style="font-weight: 400;">Результати. Було показано, що як часова перспектива, так і особистісні риси значною мірою передбачають суб'єктивне благополуччя. Зокрема, біженці, які демонструють більшу відкритість, емоційну стабільність і доброзичливість, повідомляють про вищий рівень задоволеності життям. Аналогічно позитивні орієнтації на минуле і майбутнє були пов'язані з підвищенням благополуччя, тоді як негативні орієнтації були пов'язані з його погіршенням. На противагу цьому сумлінність, екстраверсія та фаталістична орієнтація на сьогодення не виявилися значущими предикторами суб'єктивного благополуччя, що розходиться з деякими наявними літературними даними.</p> <p style="font-weight: 400;">Висновки. Ці результати підкреслюють важливість урахування як часової перспективи, так і особистісних рис у розумінні психологічного благополуччя українських біженців. Вони також указують на потенційні переваги втручань, спрямованих на розвиток адаптивних часових перспектив і позитивних рис особистості. Подальші дослідження необхідні для розробляння та оцінювання таких втручань.</p> 2023-12-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія https://bpsy.knu.ua/index.php/psychology/article/view/388 Вплив заняття садівництвом на психофізіологічний стан людини 2023-06-27T10:57:19+03:00 Наталія ТАРАН ny_taran@ukr.net Людмила БАЦМАНОВА l.batsmanova@gmail.com Оксана КОСИК o_kosyk@ukr.net Ігор ЗИМА igor.zyma@knu.ua <p>Вступ. Представлено огляд наукової літератури щодо впливу заняття садівництвом на функціональну активність мозку та емоції. У сучасному житті постійно відчуваються інформаційні та емоційні напруження, перевантаження, що може призвести до занепокоєння та дискомфорту. Саме тому збереження психічного здоров'я дорослих і дітей є одним із найважливіших завдань, адже від цього залежить якість життя і особистісний розвиток кожного. Виявлено, що взаємодія людини з рослинним світом зменшує неспокій та стрес. Отже, метою дослідження було з'ясування впливу певних видів садівничої діяльності на психофізіологічні функції мозку людини.</p> <p>Результати . Науковими дослідженнями підтверджено, що заняття садівництвом (догляд за рослинами, контакт із ґрунтом) має багато фізичних та розумових переваг для відновлення і усунення наслідків психоемоційного перенапруження сучасної людини. Виявлено, що природне, зелене середовище зменшує стрес, тоді як міське середовище має протилежний ефект. Завдяки позитивним результатам садівничої діяльності будинки для літніх людей пропонують цей вид активності людям середнього та літнього віку, офісним працівникам і широкій громадськості, щоб зменшити стрес і підвищити позитивні емоції. Показано, що після кожного виду садівничої діяльності формується функціональна зв'язність активованих часток мозку. Зокрема, на етапі підготування ділянки та посіву обстежувані сконцентрувалися на механічній обробці ґрунту, що полегшило їм увійти в стан зосередженого усвідомлення, подібного до медитації на усвідомлення. Новизна навичок садівничої діяльності викликає творчість і належить до емоційного опрацювання і мережі просодики.</p> <p>Висновки. Роботи із садівництва (сівба насіння, садіння саджанців, внесення добрив, прополювання тощо) стабілізують психоемоційний стан людини. Заняття садівництвом посилює утворення функціональних зв'язків часток мозку, включаючи мережу емоційної просодики (сприяння позитивному мисленню, емоційній регуляції, самоконтролю та творчому мисленню). Ця інформація може використовуватись для розроблювання методів терапії людей з особливими потребами з урахуванням конкретних видів садівничої діяльності.</p> 2023-12-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія https://bpsy.knu.ua/index.php/psychology/article/view/420 Взаємозв'язок психологічної готовності до професійної діяльності та емоційного інтелекту у студентів соціономічних професій 2024-02-24T20:57:01+02:00 Яна ТИНДИК kutsenko.yana84@gmail.com <p>Вступ. Представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження взаємозв'язку між психологічними особливостями емоційного інтелекту та складниками психологічної готовності до соціономічних професій, зазначено відмінності між особливостями емоційного інтелекту і психологічної готовності в різних групах досліджуваних (майбутні психологи, педагоги і лікарі). Мета статті - визначити взаємозв'язок між здібностями емоційного інтелекту та складниками психологічної готовності до соціономічних професій і відмінностей між особливостями емоційного інтелекту і психологічної готовності в різних групах досліджуваних (майбутні психологи, педагоги і лікарі).</p> <p>Методи. Використано методи дослідження та психодіагностичні тести, спрямовані на оцінювання рівня розвитку психологічної готовності до соціономічних професій та компонентів емоційного інтелекту: "Мотиви навчання" (Е. П. Ільїна); "Готовність до саморозвитку" (В. Павлова); опитувальник "Особистісної професійної перспективи" (М. С. Пряжникова); "Самооцінка реалізації життєвих цілей особистості" (Н. Р. Молочникова); "Методика вивчення комунікативних установок" (І. О. Іванова, О. В. Заїка, стандартизація Н. А. Бельської і М. А. Міропольської); "Методика виміру ступеня потреби в певних професійних і особистісних якостях" (Л. Б. Шнейдер); методики, спрямовані на діагностику емоційного інтелекту (Н. Голла і Д. Гоулмена); опитувальник 16 PF Кеттелла.</p> <p>Результати. Установлено, що значна кількість студентів мала низький рівень розвитку компонентів психологічної готовності; більше ніж третина студентів-соціономістів демонструють низький рівень розвитку емоційного інтелекту; емоційний інтелект (і його окремі компоненти) пов'язаний з особистісними факторами (16 PF-Questionnaire by Cattell), зокрема з факторами B, C, G, H, N, Q2, Q3 - позитивна кореляція, з факторами L, Q1 - негативна кореляція; визначено відмінності між показниками емоційного інтелекту та психологічної готовності до соціономічних професій у майбутніх психологів, медиків та педагогів; розкрито напрями впливу емоційного інтелекту на складники психологічної готовності.</p> <p>Висновки. Отримані результати дослідження допоможуть удосконалити процес психологічної підготовки фахівців соціономічних професій у закладах вищої освіти, адже ці результати вказують на ті проблеми, з якими необхідно працювати для того, щоб якомога краще підготувати кожного студента до професійної роботи.</p> 2023-12-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія https://bpsy.knu.ua/index.php/psychology/article/view/421 Узгодження інтересів у виробленні публічної політики в Україні механізмом консолідації суспільно-політичних груп 2024-02-24T21:10:43+02:00 Тетяна ТРАВЕРСЕ traversay@ukr.net Юлія РОМАНОВА jurom@ukr.net Софія КРАВЧЕНКО sophi6378@gmail.com Георгій ДУБРОВИНСЬКИЙ dzora@knu.ua <p>Вступ. Присвячено емпіричному дослідженню структури і змісту консолідації як механізму узгодження інтересів політичних груп у виробленні публічної політики. Мета дослідження полягала у з'ясуванні соціально-психологічних особливостей консолідації ідеологічних та електоральних політичних груп, пошуку точок дотику між ними задля узгодження інтересів у виробленні публічної політики.</p> <p>Методи. Використано теоретичні, емпіричні, методи математико-статистичного опрацювання даних, а також пси- ходіагностичні методики: "Політичні цінності" (Г. Айзенк), "Політичні цінності" (А. Селезньов), "Групова ідентичність" (Дж. Феітос., Е. Салас), "Політична ідентичність" (О. Скнар), шкали політичної ідентифікації (Дж. Крукер, Р. Ліхтанен), "Дослі¬дження політичних мотивів" (А. Красняков), "Політична самоефективність" (І. Сарієв), "Політичноа солідарність" (К. Ньой- філд, Д. Гаучер, К. Старзук, в авторській адаптації), "Уявлення про консолідацію та способи її досягнення" (С. Кравченко), дослідницька анкета.</p> <p>Результати. Доведено, що консолідація є системною єдністю за принципом кон'юнкції, системоутворювальним чинником якої є ціннісна система групи. Її становлять: ціннісно-орієнтаційна єдність, спільні соціально-політичні мотиви та образ потребнісного майбутнього України, політична та групова ідентичності, рефлексивний капітал (спільні уявлення щодо: а) консолідаційної єдності, б) механізмів її здійснення, в) подібності та відмінностей уявлень членів своєї групи від інших груп у політичній взаємодії, г) готовність до спільних дій, діалогу, вироблення можливих продуктивних рішень), самоефективність політичної групи. Консолідація політичних груп у публічній політиці детермінується їхнім типом (ідеологічні, електоральні), де найістотнішою є ціннісна система групи.</p> <p>Висновки. Суспільно-політичний консолідаційний функціонал спільноти, презентований у публічному і непублічному вимірах політики відбивається на змістових і структурних характеристиках консолідації конкретної політичної групи, а також задає масштаб, спрямованість, соціальну, суспільну та політичну системи координат їхньої взаємодії - від конкуренції, співпраці, варіантів продуктивного протистояння аж до крайньої конфліктності, як різного штибу війн. Встановлено універсальні й специфічні основи можливого узгодження інтересів політичних груп, їхньої консолідації.</p> 2023-12-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія https://bpsy.knu.ua/index.php/psychology/article/view/401 Нейропсихологічні механізми і причини невротизації у дітей дошкільного віку 2023-09-20T17:16:24+03:00 Надія ФИСИНА fisina9420@gmail.com <p>Вступ. Зазначено, що сьогодення визначається високою частотою проявів порушень психічного здоров'я дітей, таких як нервово-психічні розлади, підвищена тривожність, страх, невпевненість у собі, надмірна вразливість тощо. Відкритий збройний конфлікт виводить проблему психічних розладів у дітей на перше місце, оскільки війна є періодом, що фруструє найбільше, вона сприяє розвитку великої кількості проблем емоційної сфери, серед дисфункцій якої найбільше проявляються преневротичні розлади з подальшим переходом у невротизацію.<br />Метою статті є аналіз нейропсихологічних механізмів і причин емоційних порушень у дітей дошкільного віку, визначення критеріїв, факторів преневротичних розладів.</p> <p>Методи. Методами дослідження було обрано абстрагування, аналіз і синтез, які дозволили на теоретико-методологічному рівні розкривати тему як в історичній хронології, так і в актуальному часі. Для якісного аналізу тему було розділено на мікроплан, що дозволило детально розглянути її структуру, здійснити поглиблений історичний аналіз поглядів науковців, дослідити історичні зміни рівня і глибини знань, які стосуються питання емоційних порушень у дітей дошкільного віку</p> <p>Результати. У ході проведеного дослідження було з'ясовано теоретичну основу явища емоційних порушень, розглянуто локацізацію емоційних процесів у структурах мозку, сформовано причини виникнення емоційних порушень і викривлень. Визначено класифікації і критерії емоційних і поведінкових порушень. Визначено термін "преневротичний розлад" як вид емоційного розладу, охарактеризовано його симптоми та відмінність від неврозу. Визначено критичні вікові періоди та фактори, які провокують появу преневротичних розладів.</p> <p>Висновки. Питання вивчення проблем емоційно-вольової сфери на сьогодні достатньо суперечливе, викликає дискусії, адже стосується не тільки психолого-педагогічних наук, а й нейробіології, соціології, культурології, етнології тощо. Саме цей вид розладів є важко діагностованим через те, що порушення поведінки можуть бути проявом індивідуальних особливостей дитини, вікової норми, одноразової тимчасової поведінки тощо. Саме тому важливо приділяти багато уваги диференційоваційній діагностиці емоційних порушень і, зокрема, преневротичних розладів у дошкільників.</p> 2023-12-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія