Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія

Соціально-психологічні особливості вияву масової комунікації у процесі взаємодії спільнотних ідентичностей

Ігор Гусєв — 2022-12-27

Представлено результати емпіричного дослідження соціально-психологічних особливостей вияву масової комунікації, зокрема й у медіареальності, у процесі взаємодії спільнотних ідентичностей. Дослідження виконано у якісній методології збору даних, на базі фокус-групових дискусій. Основними результатами є з'ясування особливостей використання масової комунікації й опис конкретних моделей медіаспоживання серед різних спільнот.

Дислектичні розлади у школярів початкової школи: особливості навчання та соціалізації

Лі Дандан — 2022-12-27

Дислексія дедалі частіше стає реальністю для учнів і педагогів молодшої школи. У переважній більшості випадків наявність дис-лектичного розладу стає несподіванкою як для вчителя, батьків, так і самого школяра, адже найчастіше це встановлюють у 1-2 класі внаслідок виявлення складнощів, що виникають у процесі опанування письмового мовлення. Хоча слід зауважити, що, залежно від типу розладу, його ознаки можуть бути виявлені на більш ранніх етапах онтогенезу. Початкова школа (початок шкільного життя) - це новий крок дорослішання, бентежний період, який часто характеризується закономірною стресовістю через відсутність безпосередньої підтримки батьків, підвищення самостійної відповідальності, конкуренції за увагу вчителя, співіснування великої кількості індивідуальностей у колективі. У цій ситуації складнощі, що виникають з опануванням базових когнітивних навичок (читання, письмо і загалом - сприйняття письмових символів, як буквених, так і числових), може значно ускладнити процес соціалізації дитини, а також створити додаткові бар'єри перед учнем під час формування базових освітніх навичок. Це значно підвищує тривожність і знижує самооцінку дитини, вибудовує внутрішні бар'єри та страхи.
У статті проведено літературний пошук й аналіз наявних сучасних наукових досліджень у напрямі вивчення та подолання дисле-ктичного розладу. Також подано аналіз дислектичного розладу, представлено його класифікацію, описано ймовірні причини виникнення й охарактеризовано його вплив на процеси навчання та соціалізації на прикладі учнів молодшої школи. Подолання складнощів опанування графічними символами є тривалим і нестабільним процесом, що інколи призводить до зневіри в досягненні успіху, але слід підкреслити, що, незважаючи на певні особливості й ускладнення, дислексія не є вироком. Діти з дислектичними розладами потребують розуміння, допомоги дорослих (як батьків, так і педагогів) і розроблених сучасних підходів до презентації інформації, підвищення рівня концентрації уваги та подальшого опанування когнітивних навичок. Це забезпечує гармонійний розвиток і навчання учня, що, зі свого боку, усуває бар'єри у спілкуванні з однолітками та забезпечує успішну соціалізацію дитини.

Психологічні витоки корупції

Олег Зарічанський — 2022-12-27

Зважаючи на той факт, що переважна більшість досліджень корупції реалізується в царині права й економіки, мета пропонованої статті - виокремити психологічні витоки корупції, що безпосередньо пов'язані із проблемами ефективності її подолання. Автором встановлено глибокий взаємозв'язок екзистенційних і психологічних факторів корупції, що в контексті духовної ситуації суспільства є синонімами. Зазначено, що в сучасних дослідженнях корупції позначилася тенденція розглядати це явище як "проблему макропсихології", яка не лише розкриває його соціальні, політичні, економічні аспекти, але й убачає в ньому загальну духовно-цивілізаційну проблему. Наголошено, що корупція виникає на перетині економічних, екзистенційних і психологічних факторів. Проаналізовано теоретичні підходи філософів і психологів (А. Бандури, Е. Фромма, Ж. Липовецьки й ін.) до вивчення природи сучасного споживчого суспільства та духовного самовідчуття людини в такому суспільстві. Акцентовано, що надмірне споживання є компенсатором тривоги. Потреба в цьому типі споживання походить із відчуття внутрішньої порожнечі, безнадійності, душевного сум'яття, напруженості. Підкреслено безпосередній зв'язок між споживанням і духовною нестабільністю людини. Невгамовне зростання потреб за мінімалізації етичних регуляторів стимулює знаходження різних (неетичних і неправових) форм задоволення цих потреб, що відкриває широку дорогу для корупції. Зазначено, що розгляд психологічних механізмів формування корупційної поведінки сприяє глибшому проникненню у суть цього феномена, а психологічний аналіз корупції розкриває її важливий аспект, що корениться у залежності від споживання. Така духовна недуга сучасного суспільства сприяє розвитку корупційних мотивів і, відповідно, корупційних діянь. Виокремлено три головні психологічні витоки корупційної поведінки: деривація, фрустрація та девіація. Наголошено, що дослідження корупції в межах девіантології дає найбільший позитивний ефект, оскільки в цьому випадку негативним методам боротьби з корупцією може бути протиставлений позитивний метод.

Психологія девіантних форм економічної поведінки особистості в кіберпросторі

Ганна Коваль — 2022-12-27

Розглянуто психологічні особливості девіантних форм економічної поведінки особистості в кіберпросторі. Під час написання статті використовували синтез, логіку і структуру викладу, аналіз й узагальнення проблематики наукових джерел. Підсумовано, що особливості девіантних форм економічної поведінки особистості в кіберпросторі все ще недостатньо вивчені, а увагу зосереджено більше на популярніших різновидах кібердевіантності.

Особистісні чинники схильності до тривожно-фобійних розладів у студентів-психологів

Людмила Крупельницька — 2022-12-27

Проаналізовано особистісні чинники схильності до тривожно-фобійних розладів у студентів-психологів. Предмет дослідження є недостатньо висвітленим у наукових публікаціях, тому потребує подальшого вивчення.
Виявлено особистісні чинники схильності до тривожно-фобійних розладів у студентів-психологів. Використано Фрай-бурзький особистісний опитувальник, Опитувальник ієрархічної структури актуальних страхів особистості; Інтегративний тест тривожності, а також Анкету здоров 'я пацієнта (PHQ) - Скринінгові питання щодо паніки.
Встановлено гендерні відмінності у вияві невротичності та реактивної агресивності студентів-психологів, взаємозв'язок актуальних страхів, тривожності, схильності до панічних атак з особливостями особистості, побудовано прогностичні моделі впливу особистісних властивостей на схильність до вияву актуальних страхів, ситуаційної та осо-бистісної тривожності, панічних атак.

Страх через COVID-19: чинники його зниження і негативні копінг-стратегії

Антон Курапов — 2022-12-27

Присвячено темі чинників страху перед COVID-19, з одного боку, та впливу цього страху на використання негативних копінг-стратегій, з іншого. Чинниками, які, на нашу думку, впливають на страх перед COVID-19, є проходження тесту і переживання симптомів СОМЮ-19 особисто або у когось із близьких.
У підсумку не було виявлено жодної статистичної різниці в рівні страху перед СОМЮ-19 у групах, де найближчі (друзі чи родичі) мали симптоми СОМЮ-19 або учасників тестували на COVID-19. Лише у групах учасників, що мали або не мали симптомів COVID-19, ми виявили статистично значущу різницю. Половина групи, що мала симптоми COVID-19, відзначила зменшення страху перед хворобою, тоді як учасники іншої групи переважно не змінили рівень свого страху. Отже, досвід захворювання на COVID-19 має тенденцію до зниження рівня страху. Водночас між цими групами немає істотної різниці в загальному рівні страху від COVID-19, оскільки ця змінна не показує зміни в часі, а лише поточний рівень страху.
Друга частина статті - дослідження зв'язку між негативними копінг-стратегіями та низьким рівнем стійкості. Спираючись на інші дослідження, ми виділили куріння та вживання марихуани як негативні стратегії подолання страху. Учасники, що курили більше ніж зазвичай через занепокоєння щодо ситуації із COVID-19, мали як більший страх перед хворобою, так і меншу стійкість, ніж учасники, що не користувалися подібним копінгом. Такі ж результати ми отримали і щодо вживання канабісу, але слід звернути увагу на невеликий обсяг групи - лише 10 учасників, оскільки для студентів університетів, які мають досить високий інтелект, хорошу освіту та рівень культури цей вид ризикованої поведінки не характерний.
Як наслідок, у групах, які не курили або не вживали канабіс для подолання тривоги від COVID-19 частіше ніж зазвичай (або не кури-ли/не вживали канабіс взагалі), рівень стійкості був вищим, а рівень страху перед СОМЮ-19 - нижчим, ніж у групах, що користувалися цими негативними копінгами. Також ми виявили статистично значущі відмінності між групами чоловіків, які частіше курять, у стійкості та рівні страху перед СО VID-19, тоді як у групах жінок такої різниці не було.

Вплив кінематографа на емоційну сферу особистості підлітка

Вікторія Предко — 2022-12-27

Розкрито специфіку впливу жанрів кінематографа, таких як фільм жахів, комедія, драма, фантастичний фільм, детектив тощо на особистість підлітка. Зазначено, що кожний жанр здійснює своєрідний вплив на психіку, ба більше, надання переваги тому чи іншому жанру зумовлюється внутрішніми потребами особистості, її психічним станом і несвідомими переживаннями.
Розглянуто позитивні та негативні особливості впливу кінематографа на поведінку підлітка. Визначено, що жорстокий, агресивний, а часто навіть безглуздий чи аморальний фільм можна використати з метою демонстрації анормальної, деструктивної поведінки. Зазначено, що основним психологічним механізмом позитивного впливу кінематографа на особистість підлітка є обговорення фільму , яке приводить підлітків до конструктивного аналізу своїх переживань, забезпечуючи "імунітет" до можливих негативних наслідків деструктивних фільмів. Підкреслено, що зворотний зв'язок після перегляду фільму здатний не лише зменшити негативний вплив екранних образів, а й спонукати до роздумів, сформувати внутрішні зразки поведінки.
Представлено також результати дослідження впливу кінематографа на емоційну сферу підлітка. Здійснено порівняння, зокрема, результатів до та після перегляду фільму. Було виявлено, що після перегляду фільму в досліджуваних дещо підвищився рівень тривожності, однак і збільшився рівень енергійності, значно зріс рівень піднесеності й упевненості. Тобто, незважаючи на дещо підвищений рівень тривожності, можна стверджувати, що фільм позитивно вплинув на емоційний стан досліджуваних. Після перегляду фільму підлітки виявили емоційну піднесеність й упевненість у власних силах.
Підкреслено вирішальну роль кінематографа в цілеспрямованому розвитку підлітка, зокрема в моделюванні його сильних сторін характеру, формуванні власної життєвої позиції, а також налагодженні міжособистісних і міжгрупових взаємовідносин, здатності змінити інфантильні погляди на нові, зрілі світоглядні позиції , сформувати моральні й естетичні цінності.

Спонукання як конститутивний елемент психіки людини

Олексій Сабадуха — 2022-12-27

Досліджено фундаментальний вплив спонукань людини на її внутрішній і зовнішній світ. За методологічну основу прийнято погляди Аристотеля на причинність існування речей і явищ, а за теоретичну - теорію психологічного поля К. Левіна. Проаналізовано основні шляхи формування спонукань, а саме - процес виховання та засвоєння соціального механізму життєзабезпечення (відносини розподілу, обміну та власності). Встановлено зв'язок спонукань, настанов і домінанти. Доведено, що спонукання формують певну ієрархію настанов, що закріплюються в мозку людини як домінанти. Досліджено також вплив спонукань на формування людської типології: залежна особистість, посередня особистість, зріла особистість і геній.